Від “туалетних схем” до генплану по-шанхайськи. За якими схемами влада Києва працювала 5 років?
26 жовтня мали б відбутися місцеві вибори, але у часи війни їх відтермінували. За відсутності виборів важливо аналізувати роботу Київради, щоб контролювати місцевих депутатів та мати вплив на їхні рішення.
Часи Омельченка і Черновецького були золотим віком дерибану – земельні торги не були обов’язковими, а зміни в генплан Києва можна було робити хоч щодня, затверджуючи містобудівні обґрунтування для окремих ділянок.
При Олександрі Попові був перехідний період, коли потроху відпрацьовували схеми роботи під нове законодавство. А за Віталія Кличка настала епоха поновлення оренди переданих незаконно за попередників ділянок, “туалетних схем” та детальних планів території, що суперечили генплану міста і завжди викликали незадоволення громади.
Коли виникає скандал із незаконним будівництвом в Києві, влада здебільшого звинувачує попередників, але найчастіше йдеться про землю, яка в оренді. Тому нова влада має можливість розірвати договори оренди. Але майже всі старі договори за 11 років головування Віталія Кличка подовжували чи навіть видавали нові ділянки під забудову.
І неважливо, чи голосувала вона за поновлення, чи вчасно не надала відмову і справу вирішував суд – в обох випадках саме Київрада надала згоду на укладання договору на новий строк. Вже понад 20 років для поновлення договорів оренди діє принцип мовчазної згоди і змінювалися лише строки і умови для його реалізації. Тому бездіяльність – це також свідома дія, що має критичне значення в таких питаннях.
Доречно акцентувати увагу на “послідовності” дій міської влади. В 2024 році депутати вирішили не подовжувати раніше видані паспорти прив’язки на різноманітні торгові кіоски і всі доступні місця для їх влаштування продавати виключно на аукціонах. Як наслідок, тисячі дрібних підприємців в розпал війни втратили роботу. При цьому всі 7000 кіосків в Києві займають не більше 10-20 га землі.
Одночасно, Київрада продовжує оренду сотень гектарів землі під забудову, переданих без конкурсу і в багатьох випадках незаконно. Хоча ніщо не заважає прийняти рішення, що оренда землі під забудову не буде поновлюватися, а ділянки, законна забудова яких можлива, будуть передаватися в оренду або продаватися виключно на аукціонах. І позитивний вплив як на стан міста, так і на наповнення бюджету, від цього буде в десятки, якщо не сотні разів більший, ніж впорядкування кіосків.
У резонансних випадках, депутати намагаються триматися осторонь, тому дуже часто все відбувається саме за принципом мовчазної згоди – про закінчення договорів оренди або взагалі не згадують публічно, або свідомо затягують розгляд питання. Мова йде про сотні ділянок, але до 5 років роботи Київради громадська ініціатива “Голка” вирішила нагадати про найбільш скандальні рішення цього скликання.
Музей видатних діячів української культури. В попередньому скликанні Київрада під тиском громадськості не наважилася договір поновити, але і не відмовила в поновленні. Забудовнику допоміг суд. В цьому скликанні була гойдалка – в серпні 2022 року КМДА подала проєкт про відмову в поновленні. Депутати не підтримали і КМДА в листопаді подала вже проєкт про поновлення оренди. Громадськість обурилася, тому в травні наступного року подали знову проєкт про відмову. Але в сесійні залі за нього постійно не вистачає голосів.
Проте, ці ігри з відмовою не мають принципового значення, бо договір закінчувався в липні 2022 року і КМДА свідомо притримала подання ще першого проєкту, щоб Київрада теоретично не могла законно відмовити.
Забудова поряд з Літературним сквером. В минулому скликанні Київрада вчасно не розглянула питання – і договір оренди поновили в суді. В цьому скликанні замість відмови у поновленні, КМДА подала проєкт про поділ ділянок, а земельна комісія додала туди пункт про поновлення. Поки місцеві мешканці боролися з цим, строки на відмову спливи – забудовник знову може легко вирішити свої проблеми в суді.
“Голосіївська вежа”. Договір оренди поновили в суді в 2020 році, бо минуле скликання Київради вчасно не розглянула питання. В цьому скликанні було подано проєкт рішення про відмову у поновленні, але КМДА затягнула подання проєкту на розгляд депутатам, Пояснювальна записка датована груднем 2022 року, але в Київраду проєкт подали лише після закінчення дії договору – у лютому 2023 року. А потім і самі депутати нікуди не поспішали. Як наслідок, орендар знову звернувся до суду, де інтереси киян допомагає захисти прокуратура.
Але якщо відмовити в поновлення оренди Київрада має право завжди (треба лише строків дотримуватися), то поновити договір вона має право виключно у випадку, якщо орендар належним чином виконував свої обов’язки. Якби Департамент земресурсів КМДА працював в інтересах територіальної громади, він би перевіряв дотримання орендарем його обов’язків і у разі порушення повідомляв про втрату права на поновлення. Але чиновники офіційно перевіряють лише наявність боргів по орендній платі, що навіть не доводить вчасність оплати. Дуже розповсюджений випадок, коли оренда не сплачується роками, а перед поновленням гасяться борги. Всі інші перевірки замінено на лист від самого орендаря, в якому він гарантує, що все робив правильно.
Зрозуміло, що посадовці чудово в курсі наявних порушень, а існуюча схема лише дозволяє їм безкарно приймати рішення в інтересах недобропорядних орендарів. Проте, при поданні проєктів рішень на розгляд Київради, примудряються приховувати навіть загально відомі порушення в резонансних кейсах. Ба більше, Київрада береться завідомо незаконно поновлювати договори саме в найбільш скандальних питаннях, коли забудовник не може розраховувати навіть на наші не дуже принципові суди.
Звіринецький сквер. Одна з найбільш скандальних історій, де місцеві мешканці з 2012 року протидіють спробам незаконної забудови двох ділянок на понад 2 га землі в Печерському районі на вулиці Вільшанській неподалік від ботсаду. Спочатку там був сумнозвісний Анатолій Войцехівський з “Укогруп”, потім деякий час примірювалися люди Максима Микитася з “Укрбудом”, а в 2019 році зайшов Андрій Вавриш зі своєю “Сагою”.
Свого часу, за позовом прокуратури суди підтвердили факт незаконності передачі ділянок в оренду, але відмовили повернути землю громаді, пославшись на пропуск строку позовної давності. Під тиском громадськості Київрада двічі надавала ділянкам статус скверу (в 2013 та 2018 роках), а потім КМДА підігрувала забудовнику і допомагала ці рішення скасувати.
Порушення орендаря були очевидними – так і недобудований будинок, визнаний самочинним будівництвом всіма профільними органами та судом. Директор департаменту земресурсів Петро Оленич подає на початку 2019 року проєкт рішення про розірвання договору оренди на одну з ділянок за порушення орендаря, але він просто зависає без розгляду. Наприкінці 2020 року, Петро Оленич подає проєкт рішення про відмову в поновленні договору оренди, який відхиляє земельна комісія. У середині 2021 той самий Петро Оленич, але вже як профільний заступник голови КМДА, подає проєкт про поновлення договору, хоча як він, так і депутати, достеменно знають про всі порушення. І Київрада завідомо незаконно поновлює оренду ділянки.
Історію про багаторічну боротьбу за Екопарк Осокорки навіть не треба представляти. Київрада в 2019 році розірвала договори оренди на п’ять ділянок загальною площею майже 180 га із ТОВ “Контактбудсервіс” за борги по орендній платі що сягали десятків мільйонів грн. Проте, вона не змогла довести в суді наявність боргу і через півтора роки рішення було скасовано. Майже відразу після цього, КМДА подала на розгляд Київради вже прямо протилежний проєкт рішення – про поновлення оренди.
А ще через рік Держподаткова служба остаточно підтвердила у Верховному Суді – на початку 2019 року борг у 22 млн був. Поки справа про борг розглядалася у Верховному Суді, орендар час не втрачав і встиг поновити три з п’яти договорів, посилаючись на відхилену апеляцію податківців.
Здавалось би, все мало стало на свої місця – орендар не виконував своїх обов’язків, тож втратив право на поновлення оренди. І Київрада має захисти права територіальної громади та не лише відмовитися поновлювати договори, але і звернутися до суду про перегляд справ де договори визнано поновленими. Замість цього, міська рада продовжила розгляд проєкту про поновлення – в листопаді минулого року його підтримала земельна комісія і тепер його постійно намагаються включити в порядок денний для прийняття на сесії.
Прикладом окремої групи випадків поновлення договорів оренди є ситуація з Китаєво. Доказів порушення вимог договорів оренди п’яти ділянок загальною площею майже 60 га немає. Проте, земля була незаконна передана в оренду завдяки підробці документів в часи Черновецького, всі ділянки було зарезервовано для розширення території природно-заповідного фонду, за дві ділянки йдуть суди за позовом прокуратури щодо їх приналежності до пам’ятки археології національного значення, а громада виступає категорично проти і за 15 років там так і не було нічого побудовано.
Якщо Київрада і міський голова дійсно представляють громаду Києва і працюють в інтересах міста, вони мали відмовити у поновленні оренди. Але забудовник в Китаєво – екс-заступник голови КМДА Ігор Ніконов. І тому депутати оренду трьох ділянок вже поновили (1, 2, 3), а вирішення долі ще двох відклали на майбутнє (1, 2).
Будівля або споруда в приватній власності – вундерваффе земельної корупції. Ще з моменту започаткування в 2008 році обов’язковості земельних торгів, було невдало сформульовано ключову норму в ст. 134 Земельного кодексу. Не підлягають передачі в користування на конкурентних засадах земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на них об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб – і жодного слова про розмір таких ділянок у порівнянні з побудованими на них будівлями ніде немає. Так виникла “туалетна” і багато інших схем, побудованих на праві приватної власності на будівлі.
Замість усунення можливості для махінацій, проблему з роками лише поглиблювали. З 2018 року дозволили передавати ділянки з будівлями у приватній власності під забудову за відсутності детальних планів території (ДПТ) чи планів зонування. А з 2020 року дозволили в таких випадках встановлювати цільове призначення ділянок без врахування положень містобудівної документації.
Ситуацію ще погіршувала дерегуляція в сферах будівництва, технічної інвентаризації та державної реєстрації прав. Виникла можливість легко оформити документи на самобуд чи кіоск, як капітальну споруду, і потім зареєструвати на них право власності. Або взагалі зареєструвати право на будівлю, якої ніколи не існувало. Електронні реєстри перетворили Україну в справжню “країну в смартфоні”, що живе у віртуальній реальності. За законами, на ділянці мали розташовуватися будівлі чи споруди, але їх реальне розташування підмінили записи в реєстрі про наявність права власності. Посадовці мають право і надалі перевіряти реальний стан справ, але вони також мають вірити записам в Держреєстрах, тож не несуть відповідальності за закривання очей на очевидні махінації.
У нинішньому скликанні Київради зустрічалися майже всі можливі варіанти: передача землі під будівлі, яких ніколи не існували, або що знесли не чекаючи рішення про передачу ділянки в оренду, кіоски, що було незаконно зареєстровано, як нерухомість. Були і класичні “туалетні схеми” та легалізація самовільного будівництва та самовільно зайнятих ділянках. Все не перерахувати, тому зупинимося лише на окремих прикладах.
Особливістю роботи цього скликання Київради є масова інвентаризація земель. Листя, як відомо, ховають у лісі. І чималу кількість затверджень проектів землеустрою для наступної передачі під обслуговування неіснуючих будівель чи “туалетних схем” і їм подібних ховали в рішеннях по інвентаризації. Наприклад, саме так проводили ділянки для Дениса Комарницького. Ба більше, саме під час здійснення інвентаризації шукали де серед існуючої забудови можна сформувати зручну ділянку для наступних махінацій.
Загалом було прийнято понад 170 рішень про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель. Кількість ділянок там різна – від кількох одиниць до кількох сотень. Наприклад, в рішенні з кейсу Комарницького була 131 ділянка. Наївно вважати, що більшість депутатів розуміла за що голосує – навіть громадськість, що більш прискіплива і уважна, нічого не помітила, а про оборудку дізналися лише завдяки розслідуванню НАБУ.
Ніхто не знає, скільки сумнівних ділянок встигли сформувати. Але зрозуміло, що всі їх доведеться перевіряти, якщо не хочеться неприємних сюрпризів у майбутньому.
Слід зазначити, що кейси із землевідведенням по шахрайським схемам з ніколи неіснуючою нерухомістю найлегші для перешкоджання ним у разі наявності громадського контролю, бо за них із задоволенням береться прокуратура у разі звернення. Зазвичай вдаються оборудки лише з невеликими ділянками де майже неможливо розгледіти серед дерев чи є там якась будівля, чи її немає. Для більших ділянок все закінчується швидко. Наприклад, в минулому році спроба отримати 0.15 га під забудову в Печерському районі на вул. Катерини Білокур була зупинена ще до розгляду проєкту на земельній комісії. Більш детально про цей кейс можна прочитати в іншій статті.
Класичні “туалетні схеми” з існуючими в реальності будівлями, навіть у разі протестів громадськості і незаконно зареєстрованих самобудів, зупинити вкрай складно. Найкращім прикладом такої історії є землевідведення для ТОВ “Менаполіс” на вул. Голосіївській, 13-Д.
Ще до його розгляду, було розгорнуте розслідування від Наші Гроші з усіма доказами, що існуючи на ділянці будівлі є самочинним будівництвом на самовільно зайнятій земельній ділянці за фактом чого відкрите кримінальне провадження. А реальний стан справ депутати бачили і на екрані з презентацією ділянки, і в пояснювальній записці – з посилання на будівлі загальною площею 53 м.кв. віддавали під забудову ділянку площею майже 5500 м.кв.
Кадр відеотрансляції засідання Київради при вирішенні питання з ділянкою для ТОВ “Менаполіс” (8:02:33)
Завдяки розслідуванню BIHUS.Info продовження історії через три роки після землевідведення, Київрада аврально розірвала договір і почала зображати із себе жертв недобропорядного забудовника. Але не варто вважати це перемогою – крапку у справі буде ставити суд, бо депутати наробили занадто багато порушень в своєму рішенні включно з порушенням правової позиції Конституційного Суду що права органів місцевого самоврядування скасовувати власні акти індивідуальної дії, які були вже виконані і тим самим вичерпали свою дію.
Боротьба киян проти забудови зеленої зони, включно із частиною парку Кіото біля станції метро “Лісова” триває з часів Омельченка. Ще в 2004 році Київрада, всупереч Генплану міста, передала ділянку під будівництво торгівельного центру ТОВ “Женсан”. Під тиском громадськості, в перші роки Кличка на посаді міського голови КМДА навіть вела демонстративну боротьбу з запланованим будівництвом і в 2017 році подавала проєкт про розірвання договору оренди незаконно переданої ділянки. Але потім позиція міської влади змінилася на прямо протилежну.
Апетит забудовника, пов’язаного з Вагіфом Алієвим, з роками зростав і розміри запланованого ТРЦ збільшувались, а для його будівництва йшов збір додаткових ділянок поряд. В березні 2021 року депутати розглядали передачу орендованої ділянки іншого користувача до ТОВ “Женсан”, як нового користувача магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.
Кадр відеотрансляції засідання Київради при вирішенні питання з ділянкою біля парку Кіото (5:10:00)
Депутати могли подивитися на своїх смартфонах чи планшетах актуальну супутникову карту, щоб розібратися в цій дуже сумнівній історії. Насправді, ще за півроку до голосування на ділянці не було навіть руїн від колишньої будівлі – там був лише котлован під нове будівництво і ще одна вирубана ділянка парку Кіото поряд.
Але відсутність будівлі не турбувала ані посадовців КМДА при підготовці проєкту рішення, ані більшість депутатів – їм було достатньо, що будівля площею майже 2700 м.кв. там офіційно досі існує за даними Держреєстру прав на нерухоме майно.
Стан “будівлі” у приватній власності за півроку до передачі ділянки її “власнику”
Одним із найбільш показових прикладів відношення як депутатів, так і особисто Віталія Кличка, до самовільного зайняття землі та самочинного будівництва, є розгляд питання про землевідведення під сталінським кесоном в парку Наталка.
Це рішення було протягнуто завдяки двом махінаціям. По-перше, відбулася незаконна реєстрація окремої конструкції незавершеного будівництва тунелю під Дніпром, як завершеної будівництвом будівлі “для публічних виступів Кесон”. По-друге, при інвентаризації земель ділянку з кесоном підшили до розташованої поряд іншої ділянки з існуючими будівлями.
Ніхто не буде заперечувати, що тунель під Дніпром не побудували ані наприкінці 30-х років минулого століття, ані зараз. Тому кесон – це по суті окрема будівельна конструкція, яку навіть не встановили на заплановане за проєктом місце. В найкращому випадку, його можна розцінювати як незавершене будівництво. І кожному очевидний факт шахрайства, якщо в Держреєстрі прав кесон перетворюється на окрему завершену будівництвом будівлю.
Право власності на об’єкт незавершеного будівництва не дає права на отримання земельної ділянки під ним без конкурсу. Але під час інвентаризації, ділянку з кесоном приєднали до іншої розташованої поряд обнесеної парканом ділянки з реальним будівлями. І це дозволило вже законно передавати спільну ділянку без конкурсу власнику реальних будівель.
Будь-яка добудова об’єктів незавершеного будівництва – це нове будівництво. Але нове будівництво в межах прибережних захисних смуг (ПЗС), окрім певного виключення, заборонено ст. 61 Земельного кодексу. Ця ж сама стаття визначає, що вже існуючи об’єкти можуть експлуатуватися, а не придатні для експлуатації споруди підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Тож кесон або треба було виносити за межі ПЗС, або залишити як є без перебудови у вигляді пам’ятки історії чи науки та техніки.
Проте, власник у шахрайський спосіб з 2021 року проводив там будівництво під виглядом капітального ремонту без отримання прав на землю та містобудівних умов та обмежень. Але навіть у випадку будівлі (а не незавершеного будівництва), ні про який капітальний ремонт мова не могла йти – споруджувалися прибудови поряд із кесоном. Тож мова йде про самочинне будівництво на самовільно зайнятій ділянці в межах ПЗС, а це кримінальне правопорушення.
Власне, наміри прибудови не приховувала від депутатів і представниця забудовника.
Презентація представниці забудовника на засіданні Київради щодо “капітального ремонту” кесону (4:11:51)
Віталій Кличко прийшов на засідання саме заради підтримки цього рішення в інтересах свого знайомого Ігоря Тинного, про що власноруч і повідомив. А закликаючи депутатів підтримати проєкт, міський голова пояснив свою позицію наступним чином:
“Ну, зараз там модерний артоб’єкт, який в кесон, не порушуючи, там доліпили стєкляшку якусь додаткову. Ну, хтось може говорити, що це нове будівництво. Ну, вибачте, будь ласка, те, в якому стані він залишався, його неможливо було залишити.“
Тож як мер, так і депутати, відмінно знали, що там вже відбувається незаконне будівництво із самозахопленням землі в прибережній захисній смузі. Але це їх не зупинили. Проте, чи варто було очікувати іншого, якщо піар-проєкти мера такі як “Скляний міст”, “Міст-хвиля”, новий розважальний парк на заповідному острові Оболонський і, навіть, будівництво ліній метро на Виноградар, будуються завдяки службовому підробленню на самовільно зайнятих земельних ділянках?
Окрім “туалетної”, існують і інші схеми отримання землі без конкурсу та за відсутності ДПТ чи плану зонування. За Земельним кодексом, без конкурсу комунальна земля може надаватися для будівництва та обслуговування об’єктів інженерної, транспортної та енергетичної інфраструктури і об’єктів дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу). Містобудівне законодавство дозволяє за відсутності містобудівної документації передавати ділянки для розміщення лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури.
Це швидко призвело до появи схеми з наданням відносно невеликих ділянок поряд із основними ділянками під забудову. В цьому скликанні депутати приймали подібні рішення понад 60 разів. Навіть невелика ділянка у кілька соток при правильному розташуванні дозволяє побудувати на основній ділянці додатково іноді до кількох тисяч квадратних метрів офісів чи квартир, а це додаткові прибутки у мільйони доларів.
А в багатьох випадках, реалізація проєктів взагалі неможлива без таких додаткових ділянок, бо занадто жадібні забудовники розміщують будівлі майже по межі вже наявної землі і не можуть організувати будівництво. Наприклад, для забезпечення вже згаданого вище незаконного будівництва поряд із парком Кіото, Київрада передала ТОВ “Женсан” дві ділянки площею близько 0.18 га (1, 2). І для забезпечення скандального будівництва з порушенням Генплану NUVO Business Park від групи “Ковальська” на вул. Жилянській відвели дві ділянки загальною площею 0.15 га (1, 2).
З використанням цієї схеми є історії і цікавіші. Наприклад, на бульварі Миколи Міхновського у такий спосіб, та ще і приховавши існування комунальної парковки, дали хабар… Національному агентству з питань запобігання корупції.
НАЗК мало місце для парковки у внутрішньому дворі, але його вистачало лише для керівників та впливових гостей. Проте, безпосередньо перед їх будівлею була достатньо велика комунальна парковка, яку КП “Київтранспарксервіс” через Prozorro з аукціону продавало в експлуатацію. Саме її Агентство і захотіло отримати в подарунок, попросивши у Київради в постійне користування землю.
Передати землю законно із комунальною власністю на ній було неможливо. А щоб передати якусь вільну ділянку під будівництво стоянки, треба спочатку розробити і затвердити детальний план території. Тому пішли на банальне шахрайство – НАЗК передали частину бульвару в зоні зелених насаджень загального користування, з призначенням “землі загального користування”, та частину земель транспорту в межах червоних ліній. А про існування комунальної парковки промовчали. Зрозуміло, що спеціальний антикорупційний орган – це не КП “Київзеленбуд”, “Київблагоустрій” чи “Київавтодор”, і тому він не має права отримувати такі ділянки і займатися їх обслуговуванням.
А щоб обійти відсутність ДПТ, передали з цільовим призначенням “для влаштування та обслуговування об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури (крім об’єктів дорожнього сервісу) з благоустроєм прилеглої території”. Відповідно до Закону “Про автомобільні дороги”, майданчики для стоянки автотранспорту – це об’єкти дорожнього сервісу, тому вкраденою у киян парковкою НАЗК не може користуватися законно. Тож воно користується нею з порушенням цільового призначення землі, а міська влада закриває на це очі. Якщо комусь не зрозуміло, чому Агентство ігнорує конфлікт інтересів в діях Віталія Кличка, депутатів Київради та чиновників КМДА, і не дуже прискіпливо перевіряє їх електронні декларації, просто пригадайте цю історію.
Не менш цікава історія із будівництвом “аквапаркінгу” на вулиці Прирічній. Таку назву плани міської влади отримали від місцевих мешканців, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, хочу будувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.
Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого ДПТ, ані плану зонування. КМДА підготувало проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.
Далі на прохання КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди по тексту формулювання “(розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.
У КМДА достеменно знали, що заплановано будівництво паркінгу, а Віталій Кличко особисто робив подання про невідкладність, пояснюючи це необхідністю почати саме будівництво паркінгу. Але посадовці КМДА несуть персональну відповідальність за свої дії, тому вони не ризикнули подати завідомо незаконне рішення, а потрібні махінації провернули депутати, що ховаються за колегіальною безвідповідальністю.
На Пейзажній алеї міська влада також вирішила будувати аналогічний паркінг “подвійного призначення”, але цього разу попередньо затвердивши детальний план території. Не те щоб це робилося із повагою до закону, бо взяли старе рішення і договори на розробку ДПТ площею 206 га і підклали під них новий проєкт з площею в 90 (!) разів меншою. Крім паркінгу запланували ще один об’єкт – невеличкий офісний центр, що належить Ангеліні Осадчій, директорці благодійного фонду братів Кличків.
Як повідомила Герой України і почесна громадянка міста Києва Ада Роговцева, навіть вона, як місцева мешканка, нічого ні про які обговорення проєкту цієї містобудівної документації не чула. Завдяки суспільному резонансу, особисто Віталій Кличко запропонував виключити питання про затвердження цього ДПТ з порядку денного. Це було перемогою громади, але проект не відхилений, тож в будь-який момент його знову можуть винести на голосування.
Слід нагадати, що за часів Кличка, детальні плани територій перетворилися в основний метод легалізації будівництва всупереч Генплану Києва. В цьому скликанні з ними скандалів було мало, бо внаслідок повномасштабної війни бажаючих небагато – затвердили всього 6 проєктів, з яких 4 було підготовлено ще за минулого скликання. Для порівняння, в минулому скликанні встигли затвердити 25 детальрних планів теритоій Варто зазначити, що Верховна Рада з 24 липня 2021 року Законом 711-IX узаконила головну корупційну схему Київради і дозволила визначати функціональне призначення території у ДПТ всупереч Генплану протягом кількох років.
Проти всіх шести затверджених ДПТ виступала громадськість, але всі її пропозиції та зауваження по суті були відкинуті. Проєкти розроблялися за гроші приватних забудовників та виключно в їх інтересах і суперечать положенням чинного Генплану Києва. Кожен проєкт заслуговує на окрему статтю, тому зараз варто зупинитися лише на головних порушеннях.
При затвердженні ДПТ Мінського масиву, Київрада дуже поспішала і прийняла його ще до набрання чинності Законом 711-IX. Цей проєкт передбачав всупереч Генплану міста житлову забудову 30 га полів та теплиць ДП Агрокомбінат “Пуща-Водиця”. Приймався він в інтересах забудовника “Stolitsa Group”. Варто нагадати, що нещодавно НАБУ та САП оголосили підозру співвласниці цього забудовника Владиславі Молчановій за махінації з іншою земельною ділянкою цього самого держпідприємства.
ДПТ оскаржив в суді громадський активіст та правозахисник Олександр Кучерявий. Йому знадобилося 3.5 роки, щоб довести його незаконність в першій інстанції і наразі триває розгляд апеляції.
ДПТ майже всієї Оболоні та ДПТ в Дарницькому районі в межах проспекту Петра Григоренка, вулиць Анни Ахматової, Драгоманова, Ревуцького, проспекту Миколи Бажана, подавалися на розгляд ще в жовтні 2018 року. Тоді було виявлено підробку документів – обидва проєкти зареєстрували заднім числом, щоб уникнути проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
Завдяки активній позиції громадськості, тоді проєкти, начебто, направили на доопрацювання. Для дотримання букви закону, було необхідно принаймні доробити відсутні СЕО і повторно пройти громадські обговорення. Але цього не зробили і, користуючись карантинними обмеженнями, ті ж самі незаконні проєкти винесли на голосування та прийняли в другій половині 2021 року.
Важливо зазначити, що процедуру СЕО започатковано на виконання Орхуської конвенції. Тобто, Київрада порушила не лише вимоги вітчизняного законодавства, але і міжнародні екологічні зобов’язання України.
Позов з вимогою про скасування ДПТ на Оболоні було подано місцевими активістами та ГО “Оболонська Січ” ще наприкінці 2021 року, але за чотири роки справу не розглянуто навіть в першій інстанції.
Найбільше обурення у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь. Варто врахувати, що громадські обговорення проходили ще в 2019 році і за п’ять років до затвердження цього проєкту в 2024 році виросла нова хвиля активної молоді, що були ще школярами і не мали права раніше подавати пропозиції і зауваження.
Але головне, що весь процес підготовки проєкту і подання його на розгляд Київради відбувався до початку повномасштабного вторгнення. Тож депутати на третій рік повномасштабної війни затвердили містобудівну документацію, що розроблена у мирний час і не враховує змінені вимоги до цивільного захисту і потреби розвитку міста в нових реаліях.
ДПТ промрайону Воскресенський було затверджено в 2023 році попри протести громадськості. Проєкт на затвердження було подано вже у розпал війни, але громадські обговорення він проходив ще у 2021 році. Перероблятися для приведення до нових вимог після громадських обговорень він не міг, тож також не може враховувати нові вимоги до цивільного захисту.
Це рішення в суді наразі оскаржує прокуратура. Також було кримінальне провадження за спробу захоплення земель залізниці через проєктні рішення ДПТ задля забезпечення будівництва житлового комплексу.
ДПТ Солдатської слобідки в межах Берестейського проспекту та вулиць Чорновола і Кониського розглядався в турборежимі – 2 грудня минулого року проєкт зареєстрували, вже за два дні його миттєво розглянула земельна комісія, а 12 грудня затвердили депутати.
Цей детальний план грубо порушує пам’яткоохоронні вимоги для будівництва в центральному історичному ареалі та в зонах охорони окремих пам’яток. Наприклад, при загальному обмежені висоти у 27 м, заплановано будівництво житлових будинків висотою до 75 м. Про порушення заявляли під час громадських обговорень, але зауваження були відхилені.
Розробники ДПТ разом із представниками Департаменту містобудування та архітектури КМДА заявили, що встановлена висота не остаточна, бо проєкти будівництва мають погоджуватися з органами охорони культурної спадщини відповідно до вимог Закону “Про охорону культурної спадщини”. Ось тільки будь-які погодження проєктів будівництва було остаточно скасовано ще з 01.01.2023, а всі обмеження мають бути відображені саме в ДПТ, який обов’язково мав бути погоджений Мінкультури (чого зроблено не було).
Звіт про результати громадських обговорень ДПТ Солдатської слобідки
Затвердження ДПТ з різноманітними порушеннями переслідують дві основні цілі.
По-перше, це легалізація незаконного будівництва, на яке по корупційних схемах вже було отримано дозволи. Наприклад, ДПТ промрайону Воскресенський легалізує ЖК Freedom, який починав будувати Укрбуд Микитася, а потім добудовував Київміськбуд. ДПТ в Дарницькому районі легалізує ЖК Лебединий від Perfect Group, пов’язаної з нардепом від ОПЗЖ Дмитром Ісаєнком. ДПТ в районі Либідської легалізує будівництво другої черги ТРЦ Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших.
По-друге, це створення можливості нового будівництва з порушенням встановлених Генпланом функціонального призначення території та обмежень забудови. Але для подальшої реалізації цього необхідні додаткові рішення Київради з відведення земельних ділянок відповідного цільового призначення. В цьому скликанні таких рішень приймалося досить багато, тому зупинимося лише на окремих прикладах.
Вже за кілька місяців після початку каденції, Київрада передала ділянку для будівництво житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. Посилалися при цьому на затверджений в 2015 році ДПТ, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку.
А менш ніж через рік після затвердження ДПТ промрайону Воскресенський, Київрада передала ділянку на проспекті Георгія Нарбута під будівництво житлового комплексу всупереч Генплану Києва.
Тож, якщо дивитися на абсолютну кількість незаконних чи таких, що суперечать інтересам громади, рішень Київради – нинішнє скликання краще за попереднє. Але це не їх заслуга, бо як і раніше, депутати задовольняють забаганки будівельного бізнесу. Просто забаганок стало менше внаслідок нестабільної ситуації – спочатку пандемія, потім повномасштабна війна.
При цьому нинішнє скликання готове підтримувати проєкти, прийняття яких у попередньому скликанні було зупинене завдяки активній позиції громади. А негативні наслідки інвентаризації земель в останні роки з формуванням тисяч нових земельних ділянок фактично без контролю, будуть проявлятися ще довгі роки.
Спеціально для “Дзеркала тижня“
