Сліди Медведчука і Музей видатних українських діячів: чи зможе Київрада врятувати пам’ятку?
Україна може втратити частину історичної спадщини, яку нам залишили Франки, Лисенки, Косачі, Старицькі та Тобілевичі.
Йдеться про Музей видатних діячів української культури та зокрема будинок, де у Києві проживав український театральний діяч Панас Саксаганський.
У центрі столиці на вул. Жилянській, 96-а забудовник хоче звести 16-ти поверховий офісно-житловий та готельний комплекс з паркінгом просто впритул до будівель Музею.
Будівництво на цій земельній ділянці може призвести до руйнування кількох пам’яток історії.
Фото ЛУН: Проєкт об’єкту від забудовника на Жилянській
Ділянку, де планується будівництво, ТОВ “НВП “Рестін” отримало в оренду за рішенням Господарського суду ще за часів мера Леоніда Черновецького, якого звинувачують у державній зраді. Тобто за передачу цієї землі в оренду Київрада фактично не голосувала, але через рік після цього рішення депутати погодили додати до цільового призначення ділянки ще й паркінг. Термін дії чергової угоди знову поновлювали через суд. Строк дії цієї угоди сплив ще два роки тому і станом на сьогодні питання про розірвання договору, а саме за таке рішення мала б проголосувати міськрада в інтересах громади, так і не вирішене. І тут важливо зрозуміти, що Київрада навіть за часів Черновецького не давала дозвіл на виконання будівельних робіт ТОВ “Рестін” на цій землі, бо ділянка мала і має статус землі історико-культурного призначення.
Фото: Музей видатних діячів української культури
Наприкінці минулого року три фракції у Київраді пообіцяли підтримати питання щодо відмови у продовженні договору оренди — УДАР, ЄС та “Слуги народу”. І цих голосів цілком вистачило б, аби рішення набрало потрібну кількість голосів. Але станом на початок березня питання так і не відголосували.
Сьогодні, 11 березня, у Київраді вирішуватимуть, чи включати це питання у порядок денний майбутньої сесії. Про це громадській ініціативі “Голка” повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко:
Сесію попередньо планують провести 21 березня і громадськість буде слідкувати за поіменним голосуванням. УДАР, ЄС та “Слуги народу” запевнили, що підтримують це питання. Якщо прийде на засідання достатня кількість депутатів з цих фракцій — голосів має вистачити.
Замовником будівництва біля Музею видатних діячів є ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Рестін”. Засновниками компанії є АТ “Астера” та ТОВ КП “Інвест”, а кінцевими бенефіціарними власниками — Володимир Шуляка та Ігор Штрель, про це свідчать дані YouControl.
АТ “Астера” та його власник Штрель, який працював зокрема в російському “Сбербанку”, вже фігурував в розслідуванні Bihus.info:
“З осені 2020-го у фірми, які виступали замовниками усіх трьох ЖК від ENSO в якості співвласника “зайшов” фонд “Астера”, яким, в свою чергу, володіла типова кіпрська “матрьошка”. В кінці цього ланцюжка була фірма Limedell Limited, яка виявилася також пов’язаною з Медведчуком”.
Територія, де “Рестін” запланував будівельні роботи, це територія, яка входить до охоронних зон Музею. На цьому наголошує Наталія Войцещук, начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Мінкульту:
Войцещук зазначає, що цей куточок Києва став унікальним культурним осередком та сприяв українському відродженню тих часів. Порушення цілісності та природності території може суттєво змінити характеристики або внести істотні деформації у сприйняття традиційної архітектури, нематеріальної спадщини та інших видів культурного надбання, представлених в експозиції Музею.
Фото: Цензор.НЕТ Паркан впритул до Музею видатних діячів
Докторка геологічних наук та професорка кафедри екології Києво-Могилянської академії Катерина Деревська акцентує увагу на тому, що будівельні роботи негативно вплинуть не лише на довкілля, а й на стан будинків, оскільки такі дії є джерелом вібрації і тиску на ґрунти, рослинний покрив та ґрунтові води локації. Відповідно, може відбутися затоплення фундаменту, руйнування будівельних конструкцій, з утворенням тріщин і руйнуванням стін.
Найбільшої шкоди будівництво може завдати меморіальному будинку Саксаганського, який дуже постраждав внаслідок вибухової хвилі під час російської ракетної атаки на столицю восени минулого року. Наразі місто виділило кошти лише на проведення протиаварійних робіт і вже триває тендер. Але, як повідомила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль, повноцінна реставрація будівлі планується після завершення війни.
І тут важливо зрозуміти, що Київрада навіть за часів Черновецького не давала дозвіл на виконання будівельних робіт ТОВ “Рестін” на цій землі, бо ділянка мала і має статус землі історико-культурного призначення.
Але через те, що свого часу суд не з’ясував, що це охоронна зона музею і не перевірив проєкт землеустрою на відповідність вимогам Земельного кодексу, а лише встановив бездіяльність Київради, яка не надала погодження забудовнику у визначені строки, прокуратура не перший рік в судах захищає ці об’єкти культурної спадщини.
І з цього приводу вже є три судові справи.
Прокуратура наразі вимагає визнати недійсним договір оренди з ТОВ “Рестін” у судовому порядку. Першу інстанцію у Господарському суді правоохоронці програли. І наразі справа слухається в апеляції (судді: Михайло Яковлєв, Євген Шаптала, Оксана Тищенко).
Окрім цього, прокуратура подала позов до Департаменту містобудування та архітектури КМДА та Державної інспекції архітектури та містобудування. Ключова вимога — скасувати містобудівні умови та обмеження забудови й дозвіл на виконання будівельних робіт.
Цю справу спершу розглядав скандально відомий суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов, який є фігурантом “плівок Вовка”. А якщо говорити про захист культурної спадщинии, то він також відомий своїм рішенням, яке узаконило позбавлення Гостинного двору статусу пам’ятки.
У справі щодо Музею видатних українських діячів Аблов попри значний суспільний інтерес та складність даної категорії справ, відмовив у задоволенні клопотання прокуратури та призначив розгляд у порядку спрощеного провадження. Важливо, що попри ліквідацію Верховною Радою “вовчого” ОАСКу ліквідаційна комісія справу досі так і не передала для розгляду в Київський окружний адміністративний суд.
Містобудівні умови та обмеження були видані у 2014 році, а дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт влітку 2015. Та окрім цього, жодних інших погоджень, зокрема з органами, що опікуються культурною спадщиною, “Рестіну” отримати не вдалось.
Міністерство культури теж намагається захистити пам’ятку і відмовляє забудовнику в погодженні проєктної документації та дозволу на проведення земляних робіт. Забудовник вважає, що Мінкульт пропустив строки для погодження і в суді намагається довести, що в такому випадку має діяти принцип мовчазної згоди. Схожа ситуація була з іншим забудовником, коли розглядали справу, пов’язану із Софією Київською і кілька днів тому забудовник позов програв.
І от третя судова справа, яка стосується Музею, слухається за позовом ТОВ “Рестін” до Мінкульту у Київському окружному адміністративному суді. Сюди її направила на повторний розгляд суддя Верховного Суду Лариса Тацій.
І тут одразу кілька департаментів КМДА мали б долучитися третьою стороною у справі — департамент охорони культурної спадщини та департамент культури. Але вони поки не проявляють ініціативи, хоча прокуратура подавала клопотання, аби їх доєднали.
До кінця березня Київрада може прийняти рішення про відмову у продовженні договору оренди землі під забудову в охоронних зонах музею, і це суттєво посилить позиції держави за позовами прокуратури в суді.
І хоча прокуратура захищає в цьому процесі інтереси держави, але власником землі є громада Києва, яка довірила своє представництво депутатам Київради. Якщо ж рішення депутатів буде на користь забудовника — продовжити договір оренди — то це не просто загальмує всі ці три справи у судах, а правоохоронці будуть змушені готувати ще один позов і оскаржувати таке рішення Київради.
Спеціально для “Лівого берега“.
