Перехід релігійної громади від московського патріархату до ПЦУ. Що вирішив Верховний Суд?
23 квітня з’явилася постанова Великої Палати Верховного Суду, яка стосується права переходу релігійної громади від Московського до ПЦУ.
Олександр Хрустюк, який є представником Московського патріархату на Житомирщині, оскаржував рішення релігійної громади, яка вирішила перейти до української церкви й змінила статут.
У своїй постанові, Велика Палата зазначила, що ані суд, ані держава не мають права забороняти релігійним громадам так чинити без санкцій церкви, бо це б перешкоджало свободі віросповідання:
“… мала б місце ситуація, у якій держава поставила б визнання релігійної громади в залежність від волі визнаної церковної влади, яка вочевидь такому визнанню громади опирається (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Metropolitan Church of Bessarabia and others v. Moldova», заява № 45701/99, § 123), що свідчило б про недотримання нею обов`язку бути нейтральною та неупередженою у відносинах з різноманітними релігіями, конфесіями та переконаннями. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду також ураховує, що законодавець закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем)”.
Уривок з постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 906/1330/21 (головуючий Віталій Уркевич, суддя-доповідач Костянтин Пільков)
На це рішення Великої Палати Верховного суду вже болісно відреагував адвокат Ростислав Кравець, Telegram-канал якого, згідно з дослідженням громадської ініціативи “Голка” входить до кремлівської мережі, що дискредитує судову реформу.
У своєму пості суддів Великої Палати Верховного Суду Кравець називає “випадковими людьми” і звинувачує їх в тому, що вони “самоусунулися від вирішення цього принципового спору”.
Скрин з Інстаграму Ростислава Кравця
Що мають робити спецслужби та парламент?
Ірина Федорів
голова громадської ініціативи “Голка”
Позиція Кравця щодо фсб у рясах не дивує. На його Telegram-каналі, який входить до кремлівської мережі, він системно знецінює судову реформу, доброчесних суддів, лідерів ключових громадських організацій, які вболівають за судову реформу, — Фундації DEJURE та Центру протидії корупції. Такими, як Кравець, має посилено займатися СБУ. Що ж стосується “ФСБ в рясах”, то дуже прикро, що 23 квітня на засіданні парламенту знову немає в порядку денному урядового проєкту , який має унеможливити діяльність московського патріархату в Україні. Більше того, вже три тижні країна ніяк не може побачити фінальний варіант тексту до другого читання, який Апарат Верховної Ради ніяк не оприлюднить на сайті.
Скрин з картки урядової ініціативи №8371 від 23 квітня 2024 року
Нагадаємо, 4 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики дав позитивні висновки урядовому законопроєкту (8371), який дозволяє блокувати діяльність тих організацій, які підпорядковані державі-агресору.
Представники “Слуг народу”, ЄС, “Голосу”, “Батьківщини” та низки депутатських груп підтвердили, що готові підтримати цей законопроєкт у сесійній залі.
Восени 2023 року народним депутатам Олександру Аліксійчуку (“Слуга народу”) та Юлії Клименко (“Голос”) довелося ініціювати збір підписів у сесійній залі, аби цю законодавчу ініціативу розглянули у першому читанні.
Понад рік парламент не розглядає ще один урядовий законопроєкт (7476), який передбачає очищення органів місцевого самоврядування від депутатів, які були обрані від заборонених партій. Це при тому, що Мін’юст назвав цей законопроєкт найефективнішим способом, який може допомогти очистити місцеві ради.
