Олена Бескоровайна: Школи мінували 12 підлітків, серед яких є і українці, і угорці. Зараз ведеться слідство
Українську школу в Угорщині “мінували” завербовані через телеграм українські та угорські підлітки. Національне бюро розслідувань Угорщини кваліфікувало справу як “терористична діяльність”. Дітям загрожує депортація або реальний термін покарання, – розповіла співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті Олена Бескоровайна.
Угорщина – єдина країна в Європі, де працює дві двомовні українські школи. Першу повноцінну пʼятиденну школу відкрили 2 роки тому. Це була приватна ініціатива української родини Бескоровайних, яку на політичному рівні підтримали президент України Володимир Зеленський та угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан. Домовленість про відкриття українських шкіл в Угорщині вони досягли під час візиту Орбана до Києва у липні 2024 року.Цьогоріч у Будапешті запрацювала ще одна школа – Тараса Шевченка.
Чому Орбан підтримує відкриття українських шкіл в Угорщині? Як одні українські діти “відкривають” для себе Україну в школах Угорщині, а інші їх “мінують”? Чому українські біженці зі сходу України повертаються на Закарпаття? – на ці та інші питання Олена Бескоровайна відповідає у проєкті громадської ініціативи “Голка” – Мости України”
Олена Бескоровайна разом з чоловіком Сергієм живуть в Угорщині 18 років. Переїхали з Києва після того, як Сергій Бескоровайний відкрив у Будапешті бізнес. Через необхідність навчати власних, а потім й інших українських дітей українською, відкрили суботню школу. А після повномасштабного вторгнення і повноцінну п’ятиденну. Заснували громадську організацію “Дім українських традицій” для організації культурних заходів і промоції української культури в Угорщині. Організовують табори для українських дітей в Угорщині.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Як вам вдалося відкрити українську школу в Угорщині в той час, коли країна відверто веде антиукраїнську політику? Українська школа в Угорщині – одне з небагатьох питань, на якому зійшлися Орбан і Зеленський. Орбан взагалі обіцяв відкрити стільки українських шкіл в Угорщині, скільки потрібно.
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Для угорців ментально – діти на першому місці, а все інше вже потім. Тому, коли ми говоримо, що українським дітям, які приїхали в Угорщину через війну, потрібно адаптуватися, що їм важко, угорці це розуміють.
Наприклад, район, в якому знаходиться школа, забезпечує нам безкоштовну спортзалу для дорослих і маленьких. Потрібна допомога з уроками плавання для учнів молодшої школи чи зала для свята останнього дзвоника? Мерія бере це на себе і позитивно вирішує питання для українських дітей так само, як і для угорських. Ще минулого року, на святі відкриття школи мер району озвучив свою позицію: “Ваші діти – це мої діти”. Так і є.
Крім того, угорська держава добре підтримує національні меншини. Кожна національна меншина має державне самоврядування і речника в угорському парламенті. Може відкривати школи, дитячі садочки, культурний центр. І це не заважає угорцям утримувати свою національну ідентичність. Вони не вбачають загрози у тому, наприклад, що представники нацменшин будуть ходити на мітинги. Навпаки, їхня підтримка – це про інтеграцію в суспільство країни, небайдужість до того, що в країні відбувається.
Наприклад, район, в якому знаходиться школа, забезпечує нам безкоштовну спортзалу для дорослих і маленьких. Потрібна допомога з уроками плавання для учнів молодшої школи чи зала для свята останнього дзвоника? Мерія бере це на себе і позитивно вирішує питання для українських дітей так само, як і для угорських. Ще минулого року, на святі відкриття школи мер району озвучив свою позицію: “Ваші діти – це мої діти”. Так і є.
Крім того, угорська держава добре підтримує національні меншини. Кожна національна меншина має державне самоврядування і речника в угорському парламенті. Може відкривати школи, дитячі садочки, культурний центр. І це не заважає угорцям утримувати свою національну ідентичність. Вони не вбачають загрози у тому, наприклад, що представники нацменшин будуть ходити на мітинги. Навпаки, їхня підтримка – це про інтеграцію в суспільство країни, небайдужість до того, що в країні відбувається.
Учні україно-угорської школи у Будапешті. Фото надане Оленою Бескоровайною
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Ми з чоловіком почали збирати документи на п'ятиденну школу ще у 2022 році. Але цей процес затягнувся на два роки. Законодавством передбачені точні правила відкриття нових шкіл і терміни подачі документів. Потрібно було зібрати команду вчителів, пройти разом з ними процедуру підтвердження дипломів, щоб вони могли офіційно працювати в школі. Довго шукали вільне шкільне приміщення. Багато часу витратили на вивчення освітнього законодавства і створення навчальної програми саме для нашої школи, в якій практично 90% – це українські діти, які вимушено переїхали до Угорщини, тікаючи від війни. Це діти, які не володіють угорською мовою.
До весни 2024 вже були готові всі документи, пройдені все перевірки. Саме на цей момент і випала зустріч Зеленського і Орбана, які й обговорили відкриття школи.
До весни 2024 вже були готові всі документи, пройдені все перевірки. Саме на цей момент і випала зустріч Зеленського і Орбана, які й обговорили відкриття школи.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Двомовні українські школи – досить нове явище за кордоном. Подібна школа, яка фінансується з держбюджету, була відкрита тільки в Естонії. Як це працює в Угорщині?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Наша школа унікальна тим, що ми використали можливість, яку надає Угорщина, аби був максимальний відсоток української мови в навчальній програмі. Школа працює за угорською навчальною програмою, але до неї додається наша педагогічна програма, за якою діти вивчають українську мову та літературу, українське народознавство, історію та географію України.
У початковій школі, з першого по четвертий клас, 60% предметів викладають угорською, 40 % – українською мовою. Програма середньої школи передбачає співвідношення мов 50% на 50%. Діти, які навчаються в гімназії, мають 70% уроків українською мовою і лише 30 угорською (вивчення угорської мови, літератури, історії та угорського народознавства). По завершенні 12-го класу випускники складатимуть державні іспити (щось на кшталт НМТ) українською мовою, а угорську складатимуть як іноземну мову. Це буде набагато простіше, ніж здавати угорську як рідну. А державні іспити в підсумку зараховуватимуться при вступі в університет у будь-якій європейській державі, адже випускник матиме атестат європейського взірця.
Ми почали минулий навчальний рік з 280 дітьми, у цьому навчальному році у нас навчається 350 учнів. Це 19 класів, по два класи на паралель у середній школі та гімназії. У школі працюють 35 вчителів, які мають дипломи вищої освіти рівня спеціаліста чи магістра: українці і угорці.
Більше того, цьогоріч у Будапешті відкрили ще одну українську школу імені Тараса Шевченка, яка теж п’ятиденна і працює подібно до нашої. Її утримувачем є Державне самоврядування українців Угорщини. Відкрита школа за ініціативи речниці української національності в угорському парламенті Ліліани Грекси, яка і для нашої школи надала і продовжує надавати багато підтримки.
У початковій школі, з першого по четвертий клас, 60% предметів викладають угорською, 40 % – українською мовою. Програма середньої школи передбачає співвідношення мов 50% на 50%. Діти, які навчаються в гімназії, мають 70% уроків українською мовою і лише 30 угорською (вивчення угорської мови, літератури, історії та угорського народознавства). По завершенні 12-го класу випускники складатимуть державні іспити (щось на кшталт НМТ) українською мовою, а угорську складатимуть як іноземну мову. Це буде набагато простіше, ніж здавати угорську як рідну. А державні іспити в підсумку зараховуватимуться при вступі в університет у будь-якій європейській державі, адже випускник матиме атестат європейського взірця.
Ми почали минулий навчальний рік з 280 дітьми, у цьому навчальному році у нас навчається 350 учнів. Це 19 класів, по два класи на паралель у середній школі та гімназії. У школі працюють 35 вчителів, які мають дипломи вищої освіти рівня спеціаліста чи магістра: українці і угорці.
Більше того, цьогоріч у Будапешті відкрили ще одну українську школу імені Тараса Шевченка, яка теж п’ятиденна і працює подібно до нашої. Її утримувачем є Державне самоврядування українців Угорщини. Відкрита школа за ініціативи речниці української національності в угорському парламенті Ліліани Грекси, яка і для нашої школи надала і продовжує надавати багато підтримки.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
В Україні є багато шкіл на Закарпатті, де викладають угорською. Діти, які в них навчаються, часто не говорять українською. У нас це сприймається як загроза. Який в Угорщині підхід до українських шкіл?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Думаю, що відкриття української школи в Будапешті для Угорщини – це плюс. Відкриття таких шкіл передбачено угорським законодавством. І цей закон діє вже десятки років. Всі національні меншини, які проживають на території Угорщини, мають свої національні школи. Це державна політика в дії, а не на словах.
Школа фінансується з угорського бюджету: зарплати вчителям та податки, наприклад. А на оплату оренди приміщення ми шукаємо спонсорів. Україна, на жаль, зараз немає можливості нас у цьому підтримати.
Часто чую, що діти, які проживають на Закарпатті, не володіють українською мовою. У нас навчаються діти, які переїжджають зараз із Закарпаття, і які не знають російської, не знають угорської, а говорять українською мовою. Є, наприклад, учень, якому 15 років. Коли він вперше прийшов до школи з татом, який розмовляє тільки угорською, то був для нього перекладачем на українську.
Школа фінансується з угорського бюджету: зарплати вчителям та податки, наприклад. А на оплату оренди приміщення ми шукаємо спонсорів. Україна, на жаль, зараз немає можливості нас у цьому підтримати.
Часто чую, що діти, які проживають на Закарпатті, не володіють українською мовою. У нас навчаються діти, які переїжджають зараз із Закарпаття, і які не знають російської, не знають угорської, а говорять українською мовою. Є, наприклад, учень, якому 15 років. Коли він вперше прийшов до школи з татом, який розмовляє тільки угорською, то був для нього перекладачем на українську.
Олена Бескоровайна разом з чоловіком в українській школі в Будапешті. Фото Олени Бескоровайної.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Минулого року ваша школа кілька разів отримувала листи про замінування. Чи з’ясували, хто надсилав ці повідомлення?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Ми пережили близько 20-ти “замінувань”. Листи про це отримували двічі на тиждень. Було й так, що двічі на день приходили повідомлення на пошту: отримуємо лист про замінування, викликаємо поліцію, евакуюємо всіх дітей, поліція перевіряє 2800 квадратних метрів школи з собакою і говорить, що все чисто, і діти можуть повертатися, як приходить наступний лист. Ще навіть ніхто зайти не встиг, і поліція знову змушена була перевіряти школу. Якось було так, що лист з погрозами потрапив у спам. Нам зателефонували з поліції і запитали: “ Ви евакуювали дітей? Чому нас не викликаєте?” Ми були дуже здивовані. Виявляється, що того разу в копію розсилки листів і відділок поліції поставили.
Хлопець, якого вважають куратором цієї групи, зараз під слідством. Його завербували через телеграм-канал. Оплату за листи з погрозами він отримував криптовалютою.
З’ясувалося, що це досить велика група з 12 дітей-підлітків, серед яких є і українці, і угорці. Зараз ведеться слідство. Їх всіх знаходили через телеграм. Вони і в угорські школи відправляли листи з погрозами, але нам – найбільше.
Хлопець, якого вважають куратором цієї групи, зараз під слідством. Його завербували через телеграм-канал. Оплату за листи з погрозами він отримував криптовалютою.
З’ясувалося, що це досить велика група з 12 дітей-підлітків, серед яких є і українці, і угорці. Зараз ведеться слідство. Їх всіх знаходили через телеграм. Вони і в угорські школи відправляли листи з погрозами, але нам – найбільше.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
А яка мета цих “замінувань”?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Посіяти паніку. І це частково вдалося, бо деякі батьки хотіли забрати дітей зі школи. Це був стрес для всіх. Ми посилили заходи безпеки в школі. Поліція чергувала у нас щоденно. Це дійсно страшно, хоча і реальних замінувань не було, лише листи з погрозами.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Яке покарання очікує дітей?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Цю справу веде національне бюро розслідувань, їй присвоєно категорію “терористична діяльність”. Якщо людина йде на співпрацю і розкаже всю правду, тоді прокурор може винести рішення не давати термін покарання, а тільки депортувати з країни. В Угорщині відповідальність настає з 14 років.
Ми мусимо дітям пояснювати і пояснювати, що так не варто робити.
Потім всій школі довелось відпрацьовувати пропущений на евакуацію час по суботах. Але тішимося, що школа повернулася до нормального графіку навчання.
Ми мусимо дітям пояснювати і пояснювати, що так не варто робити.
Потім всій школі довелось відпрацьовувати пропущений на евакуацію час по суботах. Але тішимося, що школа повернулася до нормального графіку навчання.
Учні україно-угорської школи у Будапешті. Фото надане Оленою Бескоровайною
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
З ваших спостережень і розмов з батьками, українські родини схильні повертатися чи залишатися? Угорщина після повномасштабного вторгнення була для багатьох транзитною країною. І небагато біженців обирали її для прихистку як сусідню Польщу, до прикладу.
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Є родини, які повертаються. В основному на Закарпаття. Й ті, хто зі сходу України теж повертаються і шукають можливості влаштуватись на Закарпатті. У нас дуже багато дітей з окупованих територій, з Вовчанська, Маріуполя, Бахмуту – їм нема куди їхати додому, тому вони обирають цей регіон.
Якщо мама не може нормально влаштуватися в Угорщині, родина повертається. В Угорщині немає і ніколи не було великої соціальної допомоги, як в деяких інших країнах Європи. Тут потрібно працювати. Якщо приїхала жінка з 2-3 дітьми, не знає мови, їй складно утримати родину. Є такі, чий тато загинув на фронті, тому їм ще важче.
Якщо мама не визначилась, де буде жити, то і діти невизначені. Минулого навчального року були діти, які казали: “Навіщо мені ця угорська? Ми через півроку повернемось в Україну. Я не буду її вчити”. Але через півроку мама ухвалює інше рішення, і вони починають вчитися і наздоганяти.
Старші вже розуміють, що життя в Україні не буде, як раніше. Це діти 14-16 років і вони планують подальше навчання в Європі, але і паралельно в Україні.
Діти, які вчаться в середній школі (10-13 річні) дуже хочуть повернутися в Україну, бо їхні уявлення про неї залишилися на рівні 22-го року, коли вони виїжджали.
Якщо мама не може нормально влаштуватися в Угорщині, родина повертається. В Угорщині немає і ніколи не було великої соціальної допомоги, як в деяких інших країнах Європи. Тут потрібно працювати. Якщо приїхала жінка з 2-3 дітьми, не знає мови, їй складно утримати родину. Є такі, чий тато загинув на фронті, тому їм ще важче.
Якщо мама не визначилась, де буде жити, то і діти невизначені. Минулого навчального року були діти, які казали: “Навіщо мені ця угорська? Ми через півроку повернемось в Україну. Я не буду її вчити”. Але через півроку мама ухвалює інше рішення, і вони починають вчитися і наздоганяти.
Старші вже розуміють, що життя в Україні не буде, як раніше. Це діти 14-16 років і вони планують подальше навчання в Європі, але і паралельно в Україні.
Діти, які вчаться в середній школі (10-13 річні) дуже хочуть повернутися в Україну, бо їхні уявлення про неї залишилися на рівні 22-го року, коли вони виїжджали.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
А куди йдуть випускники?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Минулого року 320 дітей закінчили навчальний рік. Вони отримали угорський національний документ, і паралельно український табель чи атестат про закінчення школи завдяки тому, що ми співпрацюємо з українським Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа”. У нас було 25 учнів 11 класу, з яких 15 продовжили навчання у 12-му класі. А 10-ро завершили навчання і 9 з них вступили в університети. Причому тільки троє в Угорщині, одна в Бельгію, решта - в українські університети.
Вони вчаться онлайн в університетах Києва, Рівного, Хмельницького, Харкова. Але й двоє з тих, хто вступив в угорські університети, обрали їх як основне місце навчання, а друге – в Україні. Це свідчить про те, що вони все таки планують повертатися.
Вони вчаться онлайн в університетах Києва, Рівного, Хмельницького, Харкова. Але й двоє з тих, хто вступив в угорські університети, обрали їх як основне місце навчання, а друге – в Україні. Це свідчить про те, що вони все таки планують повертатися.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Які плани у вчителів, яких теж багато виїхало за кордон?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Всі наші вчителі підтвердили свої дипломи. Можуть працювати в угорській освітній системі. Раніше визнання диплома коштувало дуже дорого, і це був складний процес, який мало хто проходив. Натомість наші вчителі пройшли процедуру еквіваленції диплому безкоштовно.
Вчителям тут підвищують зарплату. Торік підіймали двічі, з вересня цього року, і з січня наступного року знову має бути підвищення. Ця ставка набагато вища за українську, але і працюють наші вчителі багато. Вчать мову, тому що документацію потрібно вести угорською. Ми пишаємось кожним вчителем з нашої команди. Вони для нас з чоловіком – справжні герої, які за короткий час опанували угорську програму, угорську мову і допомогли учням надолужити те, що було втрачено.
Вчителям тут підвищують зарплату. Торік підіймали двічі, з вересня цього року, і з січня наступного року знову має бути підвищення. Ця ставка набагато вища за українську, але і працюють наші вчителі багато. Вчать мову, тому що документацію потрібно вести угорською. Ми пишаємось кожним вчителем з нашої команди. Вони для нас з чоловіком – справжні герої, які за короткий час опанували угорську програму, угорську мову і допомогли учням надолужити те, що було втрачено.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
З якими викликами у процесі навчання у школі ви стикнулися?
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Ми відчули, яка велика різниця між дітьми зі сходу і заходу України. По-перше, діти зі сходу розмовляють російською, навіть в школі. Ми цілий рік пояснювали, мотивували говорити українською. Зараз вже приємно чути на перервах українську мову. За рік навчання вони вже звикли до української в школі.
По-друге, це два різних світогляди. Ми проводимо багато заходів, національних свят, відкритих уроків, які б відкрили для всіх наших учнів красу України та української культури. На мій погляд, тут в Угорщині вони стають більше українцями, ніж були в Україні.
По-друге, це два різних світогляди. Ми проводимо багато заходів, національних свят, відкритих уроків, які б відкрили для всіх наших учнів красу України та української культури. На мій погляд, тут в Угорщині вони стають більше українцями, ніж були в Україні.
Українські діти на зустрічі з президентом Зеленським в україно-угорській школі у Будапешті. Фото надане Оленою Бескоровайною.
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
Поряд з тим, в школі навчається багато активних і патріотично налаштованих дітей. Минулий рік було багато відмінників. І всі знають, що відмінники отримують від нас серйозні подарунки.
В школі працює бібліотека імені королеви Анастасії Ярославни. В подарунок з України (і з офісу Президента, і від народних депутатів, і від обласних адміністрацій) ми отримуємо багато сучасної літератури. Створений самими учнями і діє літературний клуб, діти люблять читати. Вони пишуть пісні. Наприклад, коли приїжджав президент Зеленський, учні написали пісню про українську мову. Вся школа співала.
Загалом, для дітей візит Зеленського був дуже важливим, бо це президент їхньої країни приїхав. Ви розумієте? Вони тут у чужому середовищі, аж раптом приїжджає Президент, і ще до них в школу приходить.
В школі працює бібліотека імені королеви Анастасії Ярославни. В подарунок з України (і з офісу Президента, і від народних депутатів, і від обласних адміністрацій) ми отримуємо багато сучасної літератури. Створений самими учнями і діє літературний клуб, діти люблять читати. Вони пишуть пісні. Наприклад, коли приїжджав президент Зеленський, учні написали пісню про українську мову. Вся школа співала.
Загалом, для дітей візит Зеленського був дуже важливим, бо це президент їхньої країни приїхав. Ви розумієте? Вони тут у чужому середовищі, аж раптом приїжджає Президент, і ще до них в школу приходить.
Українські діти бережуть стілець, на якому сидів президент Зеленський під час відвідин україно-угорської школи у Будапешті. Фото надане Оленою Бескоровайною.
Олена Бескоровайна
співзасновниця першої двомовної середньої школи та гімназії в Будапешті
В залі, де всі збиралися, йому поставили стілець для фотографування з дітьми.
І що ви думаєте? Тільки ми з президентом перейшли в гімназійну частину, шостий клас схопив цей стілець, забрав до себе в клас і табличку написав: “На цьому стільці сидів Президент України. Нікому не сідати”. У них і досі в класі стоїть той стілець.
Для дітей це дуже важливо.
Закарпатська обласна адміністрація минулого Різдва подарувала нашим учням поїздку на Закарпаття. Для багатьох дітей це було таке відкриття! Діти зі сходу України зовсім не знали, які традиції святкування Різдва на заході України. Для них відкрилась інша Україна.
Також ми вже декілька раз їздили з дітьми до пам’ятника королеви Анастасії – доньки Ярослава Мудрого, яка стала дружиною угорського короля Андраша І (Анастасія була королевою Угорщини з 1046 по 1060 рік, допомагаючи чоловікові повернути трон і пізніше сприяючи поверненню свого сина Шоломона на престол - ред).
На її честь українська громада встановила пам’ятник на території Аббатства у місті Тихань, що розташоване на березі озера Балатон. У 2023-му році до 1000-річчя з Дня народження Анастасії ми звернулись через нашу Речницю в угорському Парламенті Ліліану Грексу до Абатства з тим, щоб висадити пам’ятне дерево. Нам дозволили. В жовтні 2023 року посадили кримську липу. Вона дуже гарно прижилася. Їздимо з дітьми тепер туди двічі на рік. Аббатство нас добре знає і щоразу чекає наших дітей. Тепер і діти знають, хто така Анастасія і чия кров тече в жилах багатьох угорців.
І що ви думаєте? Тільки ми з президентом перейшли в гімназійну частину, шостий клас схопив цей стілець, забрав до себе в клас і табличку написав: “На цьому стільці сидів Президент України. Нікому не сідати”. У них і досі в класі стоїть той стілець.
Для дітей це дуже важливо.
Закарпатська обласна адміністрація минулого Різдва подарувала нашим учням поїздку на Закарпаття. Для багатьох дітей це було таке відкриття! Діти зі сходу України зовсім не знали, які традиції святкування Різдва на заході України. Для них відкрилась інша Україна.
Також ми вже декілька раз їздили з дітьми до пам’ятника королеви Анастасії – доньки Ярослава Мудрого, яка стала дружиною угорського короля Андраша І (Анастасія була королевою Угорщини з 1046 по 1060 рік, допомагаючи чоловікові повернути трон і пізніше сприяючи поверненню свого сина Шоломона на престол - ред).
На її честь українська громада встановила пам’ятник на території Аббатства у місті Тихань, що розташоване на березі озера Балатон. У 2023-му році до 1000-річчя з Дня народження Анастасії ми звернулись через нашу Речницю в угорському Парламенті Ліліану Грексу до Абатства з тим, щоб висадити пам’ятне дерево. Нам дозволили. В жовтні 2023 року посадили кримську липу. Вона дуже гарно прижилася. Їздимо з дітьми тепер туди двічі на рік. Аббатство нас добре знає і щоразу чекає наших дітей. Тепер і діти знають, хто така Анастасія і чия кров тече в жилах багатьох угорців.
Учні україно-угорської школи біля пам’ятника доньки Ярослава Мудрого Анастасії в Абатстві у місті Тихань. Фото надане Оленою Бескоровайною.
Інтерв’ю проєкту “Мости України” виходять у рамках партнерського проєкту “Голки” та “Главкома“.
“Мости України” – проєкт, покликаний збудувати мости між українцями, які залишаються в Україні і тими громадянами нашої держави, які з різних причин виїхали і можуть допомогти державі під час війни і у повоєнній відбудові. Мільйони українців за кордоном можуть зробити значно більше, ніж один посол, і бути амбасадорами інтересів України: адвокатувати потреби нашої держави на місцевому та національному рівнях у тих країнах, де вони зараз перебувають, промотувати українську культуру та мову у світі, а також протидіяти ворожій дезінформації в інформаційному полі.
