Георгій Коваленко: УПЦ МП створила за кордоном сотню парафій. Час перевірити, чи несуть вони загрозу нацбезпеці
Аналітики агенції Мольфар дослідили розташування московських храмів в 11 країнах Європи і з’ясували, що багато з них знаходяться біля стратегічних об’єктів – військових баз, аеропортів, ядерних об’єктів. Після цього Ґрунт з’ясував, що в Києві також церкви УПЦ МП розташовані біля міністерств, аеропортів, стратегічних заводів та лікарень. Крім того, УПЦ почала розбудовувати свою мережу за межами України на третій місяць повномасштабного вторгнення, аргументуючи це тим, що багато біженців не повернуться додому і потрібно розвивати місію за кордоном “задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності”.
Ці парафії можуть бути осередками російської дезінформації і наративів, які впливають на українських біженців, а також на уряди інших країн, – вважає ректор Відкритого Православного університету Георгій Коваленко. Тому українські спецслужби мають перевірити діяльність цієї мережі, яка налічує вже понад 100 парафій.
ПЦУ поки не планує відкривати свої парафії за кордоном. Свої духовні потреби українські біженці можуть задовольняти у місцевих церквах, інтегруючись у суспільство. Водночас приїзд українських священиків за кордон допомагатиме триматиме зв’язок з церквою в Україні і Батьківщиною.
Як священики за кордоном можуть долучитися до допомоги Україні? Навіщо тримати зв’язок між українцями за кордоном і церквою? Які загрози несують “агенти в рясах” у світі?
На ці та інші питання Георгій Коваленко відповідає у проєкті громадської ініціативи “Голка” – “Мости України”.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Аналітики агенції Мольфар дослідили розташування московських храмів в 11 країнах Європи і з'ясували, що багато з них знаходяться біля стратегічних об'єктів – військових баз, аеропортів, ядерних об’єктів. Часто ці храми нафаршировані камерами спостереження і будуються коштом Росатому – компанії, яка фінансує російську агресію в Україні. УПЦ відкриває свої парафії за кордоном. Яка у них мета і де вони розташовують ці храми?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Московський патріархат – структура, створена за наказом Сталіна за безпосередньою участі НКВД, потім КДБ, потім ФСБ. Яка мета у цієї структури? Контроль над віруючими всередині країни та зовнішня розвідка, якою займався відділ зовнішніх зв’язків. Аналогічний відділ існує в УПЦ. Більше того, ця зовнішня діяльність має погоджуватися з Москвою.
У цьому розслідуванні є інформація, що дуже часто храми Московського патріархату розташовані поруч, на території посольств або знаходяться під патронатом посольств. Часто священики Московського патріархату отримують додаткове забезпечення від російських посольств. Така система існує не одне десятиліття.
У травні 2022 року відбувся собор УПЦ МП , який спробував імітувати своє відділення від Московського патріархату. На ньому було ухвалене далекоглядне рішення про початок творення парафій московського патріархату в країнах Європи. Тобто на третій місяць війни вони розуміють, що багато людей, які виїхали за кордон, не повернеться і тому треба створювати парафії по всьому світу.
У 2024 році ми бачили повідомлення про появу майже 100 парафій. Це вже ціла мережа в різних країнах, діяльність яких координуються керівництвом УПЦ МП. А це означає, що діяльність варто аналізувати і з духовної, і з безпекової точки зору: хто ці люди, які наративи вони поширюють, і частиною якої структури насправді є. Час на це звернути увагу. Ми одразу говорили, що це небезпечна тенденція і це може бути мережа, яка допомагатиме Московському патріархату виживати в світі.
Згадайте початок війни: усе російське перестало бути привабливим для іноземців. А поруч розбудовується, назвемо її, “дружня” структура, яка нібито складається з громадян України.
Ми зараз бачимо, наскільки мляво Всесвітня рада церков реагує на війну. Московський патріархат ще з радянських часів увійшов у велику кількість міжнародних християнських і міжрелігійних структур, вибудовував відносини з Ватиканом і в усіх цих церквах, не тільки православних, має певних агентів впливу: людей, які симпатизують Росії, надихаються великою російською культурою чи духовністю.
У цьому розслідуванні є інформація, що дуже часто храми Московського патріархату розташовані поруч, на території посольств або знаходяться під патронатом посольств. Часто священики Московського патріархату отримують додаткове забезпечення від російських посольств. Така система існує не одне десятиліття.
У травні 2022 року відбувся собор УПЦ МП , який спробував імітувати своє відділення від Московського патріархату. На ньому було ухвалене далекоглядне рішення про початок творення парафій московського патріархату в країнах Європи. Тобто на третій місяць війни вони розуміють, що багато людей, які виїхали за кордон, не повернеться і тому треба створювати парафії по всьому світу.
У 2024 році ми бачили повідомлення про появу майже 100 парафій. Це вже ціла мережа в різних країнах, діяльність яких координуються керівництвом УПЦ МП. А це означає, що діяльність варто аналізувати і з духовної, і з безпекової точки зору: хто ці люди, які наративи вони поширюють, і частиною якої структури насправді є. Час на це звернути увагу. Ми одразу говорили, що це небезпечна тенденція і це може бути мережа, яка допомагатиме Московському патріархату виживати в світі.
Згадайте початок війни: усе російське перестало бути привабливим для іноземців. А поруч розбудовується, назвемо її, “дружня” структура, яка нібито складається з громадян України.
Ми зараз бачимо, наскільки мляво Всесвітня рада церков реагує на війну. Московський патріархат ще з радянських часів увійшов у велику кількість міжнародних християнських і міжрелігійних структур, вибудовував відносини з Ватиканом і в усіх цих церквах, не тільки православних, має певних агентів впливу: людей, які симпатизують Росії, надихаються великою російською культурою чи духовністю.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Які це загрози несе для нас?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Московський патріархат фактично вже не релігійна організація. Є Росатом, Роснефть, Росцерква, яка виконує свою ідеологічну функцію і договорилася до священної війни і інших ознак сучасного нацизму.
Для багатьох священиків і ієрархів УПЦ МП в Україні все не так однозначно. Можемо собі уявити, що цей наратив буде поширюватися в Європі і це говорить українською мовою людина з українським паспортом, яка тікає і від війни, і від гонінь української влади. Тобто створюється альтернативна реальність і точка зору.
Для багатьох священиків і ієрархів УПЦ МП в Україні все не так однозначно. Можемо собі уявити, що цей наратив буде поширюватися в Європі і це говорить українською мовою людина з українським паспортом, яка тікає і від війни, і від гонінь української влади. Тобто створюється альтернативна реальність і точка зору.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Ми бачимо, що люди, які в Україні займалися російською пропагандою і працювали у нині фактично заборонених медіа, тепер у парафіях за кордоном. Наприклад, СПЖ (Союз православних журналістів - ред). Питання: які наративи вони поширюють?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
У мене був досвід відвідин Литви, де є Московський патріархат, що надає приміщення священику канонічної, як там написано, Української православної церкви для богослужіння. Тобто священик, який звідси їде за кордон, служить в російській церкві нібито для українських біженців. Які наративи там будуть? От вам “братство” і розповіді про “один народ”.
Але в мережі не всі агенти, можуть бути і корисні ідіоти – люди, які щиро думають, що вони займаються доброю справою. Але давайте уважніше придивимося, що відбувається. Це вже питання української дипломатії і спільнот біженців.
Організації українців намагаються донести до місцевих влад цю гібридну історію. Але уявіть, наприклад, владу скандинавської країни, для якої і ті, і ті біженці з українськими паспортами, вони – віруючі. І влада говорить: “Ні—ні, ми у цьому не розбираємося, ми – або всім допомагаємо, або нікому”.
Але в мережі не всі агенти, можуть бути і корисні ідіоти – люди, які щиро думають, що вони займаються доброю справою. Але давайте уважніше придивимося, що відбувається. Це вже питання української дипломатії і спільнот біженців.
Організації українців намагаються донести до місцевих влад цю гібридну історію. Але уявіть, наприклад, владу скандинавської країни, для якої і ті, і ті біженці з українськими паспортами, вони – віруючі. І влада говорить: “Ні—ні, ми у цьому не розбираємося, ми – або всім допомагаємо, або нікому”.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Одним з “будівельників” мережі парафій УПЦ називають заступника голови відділу зовнішніх зв'язків УПЦ Миколу Данилевича, який зараз перебуває під особистим зобов'язанням з'являтися до слідчого через дописи, що нібито росія напала через захоплення ПЦУ московських храмів в Україні. Після вторгнення він неодноразово виїжджав в Італію відкривати парафії. Чи продовжує він зараз координувати цю роботу з України? І як спецслужби мають на це реагувати?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Це людина, яка працювала і в московському відділі зовнішніх церковних зв'язків, освічена, блискуче говорить українською і не тільки нею. Дійсно він займався реалізацією цього рішення.
В кінці 2024 року опублікували заяву Духовенства Західноєвропейського вікаріату про те, що їх неправильно розуміють, що вони громадяни України, які поїхали до біженців займатися їх духовним окормленням і не несуть загрози нацбезпеці. На фото десь 40 священиків, які вже вважають себе певною структурою. Певні органи мають перевірити, яку діяльність вони реально проводять і наскільки це є питанням загроз.
В кінці 2024 року опублікували заяву Духовенства Західноєвропейського вікаріату про те, що їх неправильно розуміють, що вони громадяни України, які поїхали до біженців займатися їх духовним окормленням і не несуть загрози нацбезпеці. На фото десь 40 священиків, які вже вважають себе певною структурою. Певні органи мають перевірити, яку діяльність вони реально проводять і наскільки це є питанням загроз.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Чи існує досі правило, коли представники УПЦ МП мають отримати дозвіл в московській церкві на служіння за кордоном?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Вони мають це погоджувати з Москвою. Чи роблять вони це зараз? Можливо, що якась негласна згода існує.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Тобто дозвіл дають тим, хто може виконувати певні задачі і принесе користь для шпигунської мережі?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Не всі вони обов'язково виконують шпигунські завдання. Якраз наявність тих, хто не їх виконує, може бути прекрасним прикриттям.
Ця мережа може виконувати різні функції. І це відповідальність, в тому числі, української держави, щоб вона виконувала потрібну українській державі функцію, бо священики – українські громадяни. Напевно треба думати, що з цим робити і певне ставлення української держави до цього має бути озвучено.
Ця мережа може виконувати різні функції. І це відповідальність, в тому числі, української держави, щоб вона виконувала потрібну українській державі функцію, бо священики – українські громадяни. Напевно треба думати, що з цим робити і певне ставлення української держави до цього має бути озвучено.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Як Україна може переконати священиків УПЦ виконувати свої задачі?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Наразі УПЦ МП продовжує декларувати своє бажання розірвати зв’ язки з Москвою. Хай розірвуть врешті-решт і доведуть свою самостійність. Озвучать, що агресор є агресором, московський патріарх – злочинець, а російська церква – не релігійна, а ідеологічна чи розвідувальна інституція.
Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного університету та співзасновниця “Голки” Маргарита Ситник. Фото громадської ініціативи “Голка”
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Поки що у заяві , про яку ви згадували, священики УПЦ переконують, що їхні парафії за кордоном не фінансуються Росією.
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Ми не знаємо цих джерел фінансування. Їх дуже важко буде відслідковувати. Давайте гіпотетично порозмірковувати. Відомо, що у Московського патріархату був потужний спонсор – колишній нардеп, колишній громадянин РФ і український олігарх Вадим Новинський. Він зараз за кордоном і ще диякон УПЦ, який служить в храмах разом з Московським патріархатом.
Можемо собі уявити, що ця людина, яка вже в Європі і в Україні підтримувала УПЦ МП, так само може підтримувати священиків чи парафії? Може. Створити парафію в Європі потребує юридичних і фінансових зусиль. З іншого боку, є й так звані благодійники, які жертвують на цю парафію. Ви ж не запитуєте, що це за людина?
Так само священики можуть отримувати виплати як біженці. Але непросто жити за кордоном, бо рівень витрат неспівмірний. Давайте переконаємося, що такі прекрасно організовані люди дійсно займаються допомогою українським біженцям. І тоді будемо з цими людьми співпрацювати.
Але до цього вони мають виконати приписи закону, який передбачає, що афіліації з країною-агресором, з її церквами чи спеціальними службами не має бути.
Можемо собі уявити, що ця людина, яка вже в Європі і в Україні підтримувала УПЦ МП, так само може підтримувати священиків чи парафії? Може. Створити парафію в Європі потребує юридичних і фінансових зусиль. З іншого боку, є й так звані благодійники, які жертвують на цю парафію. Ви ж не запитуєте, що це за людина?
Так само священики можуть отримувати виплати як біженці. Але непросто жити за кордоном, бо рівень витрат неспівмірний. Давайте переконаємося, що такі прекрасно організовані люди дійсно займаються допомогою українським біженцям. І тоді будемо з цими людьми співпрацювати.
Але до цього вони мають виконати приписи закону, який передбачає, що афіліації з країною-агресором, з її церквами чи спеціальними службами не має бути.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Чи є плани у ПЦУ розбудовувати мережу своїх парафій за кордоном? Чи є такий запит з боку українських біженців?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
ПЦУ не має можливості розбудовувати мережі парафій, бо згідно Томосу наша зона церковної відповідальності – це територія України. Тому ПЦУ ухвалила рішення окормлювати біженців. Для цього була створена місія: здебільшого священики виїжджають з України. Я декілька разів їздив, наприклад, до Литви, де всіляко декларував, що не будую українську церкву і не створюю паралельні структури. Є литовська церква. Ми налаштовані на співпрацю з місцевими спільнотами, щоб допомагати нашим людям.
Коли ти їдеш з таким посилом, тобі набагато легше. Я служив в Литві і в Італії, в католицьких, протестантських храмах, в музеї навіть. Це була не тільки релігійна місія, а й відвідування шкіл, спілкування з родинами, культурні акції, інтерв'ю, виступи на площах під час свят.
Коли ти їдеш з таким посилом, тобі набагато легше. Я служив в Литві і в Італії, в католицьких, протестантських храмах, в музеї навіть. Це була не тільки релігійна місія, а й відвідування шкіл, спілкування з родинами, культурні акції, інтерв'ю, виступи на площах під час свят.
Георгій Коваленко проводить службу на Великдень для українців в Італії у квітні 2022 року. Фото Івана Деркача.
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Там розумієш, що не все так добре у цих людей. Деякі пройшли більші випробування, ніж ми тут в Києві. Особливо люди з Маріуполя, Харківщини, Донеччини, Луганщини. Ти повертаєшся сюди і розповідаєш їх історії. І в Україні інакше починають ставитися до тих, хто за кордоном. Тобто ти в'яжеш цю мережу українства між собою. Важливо, що ти не за кордоном, а священик, який приїхав до них з України. Тобто Україна і українська церква про них пам'ятає.
Хоча на третій рік повномасштабної війни починають формуватися мігрантські спільноти, які вже потребують власних парафій та священиків, які живуть з цими людьми одними проблемами. Це вже більш складна ситуація комунікації з Україною, церквами, суспільством. Зараз багато різних проєктів створюються, щоб плести цю мережу всесвітнього українства.
Хоча на третій рік повномасштабної війни починають формуватися мігрантські спільноти, які вже потребують власних парафій та священиків, які живуть з цими людьми одними проблемами. Це вже більш складна ситуація комунікації з Україною, церквами, суспільством. Зараз багато різних проєктів створюються, щоб плести цю мережу всесвітнього українства.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
А де цим людям молитися Богу, якщо ви не можете до них приїжджати часто?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Ефективною мала б бути оця дружба і долучення до місцевих християнських спільнот. І тоді періодичні приїзди українських священиків підтримували б зв'язок з українськими церквами і давали б можливість періодично сповідуватися, хрестити дітей, вінчатися чи причащатися. Але включеність в місцеву спільноту дає можливість нашим людям інтегруватися в контекст: вчити мову, традиції, спілкуватися, бути приналежними не до однієї уявної спільноти, нації, а до двох. Коли ж одразу розбудовується мережа парафій, то це певна мережа замкнених спільнот, які не завжди вбудовуються в місцеву структуру.
Знаю, що священиків з України, з тієї ж самої УПЦ, виїхали і перейшли до Вселенського патріархату. І парафія задоволена. Деякі священики Православної церкви України переїжджають і переходять в місцеву юрисдикцію. Це теж нормально. Але в Європі так само існує українська церква Константинопольського патріархату. Є УПЦ в США, УПЦ в Канаді. Мало хто знає, що є УПЦ в Європі.
Але ми розуміємо, що потрібен зв'язок з матір’ю церкви, з Києвом. Думаю, що якраз в цій конфігурації, в діалозі з Вселенським патріархатом, з місцевими православними церквами, ця історія буде розвиватися.
Водночас, є наприклад, польська церква досі не визнає ПЦУ і ускладнює процес її окормлення. Наші біженці, які ходили до польських православних церков говорили, що ніби потрапили до російського агітпункту.
Знаю, що священиків з України, з тієї ж самої УПЦ, виїхали і перейшли до Вселенського патріархату. І парафія задоволена. Деякі священики Православної церкви України переїжджають і переходять в місцеву юрисдикцію. Це теж нормально. Але в Європі так само існує українська церква Константинопольського патріархату. Є УПЦ в США, УПЦ в Канаді. Мало хто знає, що є УПЦ в Європі.
Але ми розуміємо, що потрібен зв'язок з матір’ю церкви, з Києвом. Думаю, що якраз в цій конфігурації, в діалозі з Вселенським патріархатом, з місцевими православними церквами, ця історія буде розвиватися.
Водночас, є наприклад, польська церква досі не визнає ПЦУ і ускладнює процес її окормлення. Наші біженці, які ходили до польських православних церков говорили, що ніби потрапили до російського агітпункту.
Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного університету та співзасновниця “Голки” Маргарита Ситник. Фото громадської ініціативи “Голка”
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Міністр єдності Чернишов на презентації міністерства перед українською громадою у Польщі якраз говорив про релігійний аспект, про РПЦ як інструмент дезінформації за кордоном і необхідність працювати з місцевими релігійними громадами. Як священики можуть у цьому допомагати?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Якраз ПЦУ пішло шляхом в створення капеланської місії. Якщо ми підемо цим шляхом, коли релігійна складова, вміння втішити людину, дати їй надію йшли в комплексі з певною державною стратегією комунікації з біженцями, культурної дипломатії і презентації України в різних спільнотах.
Головне, щоб ми не наслідували у цьому московський патріархат і не перетворювали священиків в таємних агентів.
Церкві дуже часто не вистачає ресурсу, тому цей ресурс має бути розумно використаний. Слово "релігія", до речі, перекладається як зв'язок. Сам Бог велів релігійним людям ці зв'язки вибудовувати не тільки з Богом, а й між собою.
Головне, щоб ми не наслідували у цьому московський патріархат і не перетворювали священиків в таємних агентів.
Церкві дуже часто не вистачає ресурсу, тому цей ресурс має бути розумно використаний. Слово "релігія", до речі, перекладається як зв'язок. Сам Бог велів релігійним людям ці зв'язки вибудовувати не тільки з Богом, а й між собою.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Для мігрантів перших хвиль релігія була частиною ідентичності і вони відкривали церкви. Але для біженців вона вже не є об'єднуючою. Що може стати “новою релігією”, яка триматиме зв'язок з Україною?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Потреба в релігії є, але вона якраз не в зовнішніх формах, як богослужіння наприклад, а у спілкуванні. Мій досвід говорить, що людей турбують екзистенційні питання. Священик потенційно може бути в такому діалозі.
В Литві до мене підійшла жінка з Маріуполя, яка розповіла історію, як вона зі своїми дітьми ховала матір просто у дворі багатоповерхівки. Ми разом помолилися за упокій і дистанційно її відспівали. Це питання втіхи. Вже кілька місяців після того минуло і для жінки це було важливе питання.
В Литві до мене підійшла жінка з Маріуполя, яка розповіла історію, як вона зі своїми дітьми ховала матір просто у дворі багатоповерхівки. Ми разом помолилися за упокій і дистанційно її відспівали. Це питання втіхи. Вже кілька місяців після того минуло і для жінки це було важливе питання.
Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного університету. Фото громадської ініціативи “Голка”
Зараз йдуть розмови про можливі перемовини і вибори. У соцмережах вже активізувалися проросійські політики, як Юрій Бойко. Чи вдасться УПЦ до спроб взяти реванш хоча б в соціальних мережах і в Україні, і за кордоном з меседжами про утиски, “не все так однозначно” чи іншими?
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Зараз йдуть розмови про можливі перемовини і вибори. У соцмережах вже активізувалися проросійські політики, як Юрій Бойко. Чи вдасться УПЦ до спроб взяти реванш хоча б в соціальних мережах і в Україні, і за кордоном з меседжами про утиски, “не все так однозначно” чи іншими?
Георгій Коваленко
ректор Відкритого Православного університету
Московський патріархат це використовує постійно. Релігійна тема російської церкви в Україні постійно лунає з уст російських пропагандистів і всіх тих, хто намагається впливати на світову аудиторію.
Більше того, частина Московського патріархату – це класичні ждуни, які очікують, що їх включать у віш-ліст до переговорів. Вони думають, що їхнє завдання зараз не сіпатися, а Путін чи Москва за них постоїть.
Але водночас ми бачимо, що в Україні вибудовується ідентичність і наразі московське і московсько-православне маргіналізується. Сподіваємося, що цей процес буде тривати і далі. І УПЦ МП врешті-решт перестане бути МП, а, як вона декларує, буде дійсно Українською Православною Церквою.
Більше того, частина Московського патріархату – це класичні ждуни, які очікують, що їх включать у віш-ліст до переговорів. Вони думають, що їхнє завдання зараз не сіпатися, а Путін чи Москва за них постоїть.
Але водночас ми бачимо, що в Україні вибудовується ідентичність і наразі московське і московсько-православне маргіналізується. Сподіваємося, що цей процес буде тривати і далі. І УПЦ МП врешті-решт перестане бути МП, а, як вона декларує, буде дійсно Українською Православною Церквою.
Довідково: Інтерв’ю “Мости України” виходять в рамках партнерского проєкту “Голки” та “Главкома“.
“Мости України” – проєкт, покликаний збудувати мости між українцями, які залишаються в україні і тими громадянами нашої держави, які з різних причин виїхали і можуть допомогти державі під час війни і у повоєнній відбудові. Мільйони українців за кордоном можуть зробити значно більше, ніж один посол, і бути амбасадорами інтересів України: адвокатувати потреби нашої держави на місцевому та національному рівнях у тих країнах, де вони зараз перебувають, промувати українську культуру та мову в світі, а також протидіяти ворожій дезінформації в інформаційному полі.
