Могилянка VS голова “Слуги народу” Шуляк. Хто ж порушив закон і що відбувається з Братськими келіями?
Через руйнування пам’ятки національного значення келій Братського монастиря Києво-Могилянської Академії прокуратура відкрила кримінальне провадження. Про це раніше повідомляв помічник депутатки Київради від провладної партії Дмитро Перов.
Перов звернувся до нардепа Олени Шуляк (голова партії Слуга народу), яка у свою чергу звернулася до Мінрегіону та Державної інспекції архітектури та містобудування (далі — Держінспекція), аби ті перевірили, що ж відбувається.
Києво-Могилянська академія заявляє про політичний тиск і наголошує, що є рейдерські наміри стосовно землі поблизу келій. Очільник Академії Сергій Квіт також зазначає, що голова партії влади участю у цій історії намагається вибілитися після просування скандальної містобудівної реформи, яка не передбачала належного захисту культурної спадщини.
Фото: ФБ Перова. Відповідь прокуратури на звернення депутатки Київради від “Слуги народу”
Громадська ініціатива “Голка” вивчила документи і з’ясувала, хто і як порушує закон.
Ось фото Перова зроблене восени 2023 року.
Будівельні роботи на Братських келіях. Фото ФБ Дмитро Перов.
І от постає питання: чи дійсно Могилянка проводить реконструкцію (а не реставрацію), порушуючи проєкт, бо реконструкція дозволяє значно серйозніші зміни.
Термін “реставрація” має відмінне значення в містобудівному та пам’яткоохоронному законодавствах. Між собою плутанину термінів узгоджує державно-будівельні норми, встановлюючи що вид будівництва “реставрація” це шість (!) видів робіт: консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування.
І плутаниною у термінах користуються ті, хто хоче показати суспільству, що те, що робить Могилянка — це нібито не реставрація.
Стіни келій, які є на фото, — це все, що було до початку реставрації неаварійним і збереглося до сьогодні від оригінальної 200-річної пам’ятки, тобто лише їх і можна було врятувати. Решта елементів, про які пишуть у ЗМІ, — це ті, якими пам’ятку спаплюжили в радянські часи.
Демонтовані зараз вікна, дах, внутрішні перегородки, частина перекриття між поверхами та крокв були радянськими, а не автентичними. Інша частина дерев’яного перекриття ще у 2012 році була визнана аварійною і їх заміна передбачалась погодженим Мінкультури реставраційним завданням.
Держінспекція архітектури та містобудування (далі — Держінспекція) видала торік Могилянці дозвіл на “реставрацію з пристосуванням”. Ось експертний звіт, який це підтверджує.
Зазначений в додатку до експертизи перелік робіт, передбачених під час реставрації з пристосуванням Братських келій.
Пристосування передбачає створення умов для сучасного використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини, в тому числі реставрація елементів, які становлять історико-культурну цінність. Пристосування не передбачає повне відновлення втрачених елементів, щоб будівля до останнього цвяха виглядала так, як це було в давнину. При пристосуванні відбувається реставрація вцілілих цінних елементів, а неавтентичні чи аварійні елементи можна замінювати таким чином, щоб будівля могла далі безпечно і зручно використовуватися.
Тому звинувачення Могилянки у незаконності використання сталевих балок і бетону для заміни аварійного дерев’яного перекриття та крокв — маніпуляція.
Фото: Братські келії, ескіз НАУКМА
Венеціанська хартія, прийнята ООН ще 1964 року, передбачає, що нові елементи мають гармонійно вписуватися у загальну форму пам’ятки і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам’ятки як документа історії та твору мистецтва. А у тих випадках, коли застосування традиційної техніки виявиться непридатним, дозволяє зміцнення нерухомої історичної пам’ятки за допомогою сучасної техніки консервації та будівництва, ефективність якої доведена науковими даними й гарантована практичним досвідом.
Тобто громадськість у цій інформаційній війні проти Могилянка стала жертвою підміни понять з терміном “реставрація”.
Скрин із сайту: “Інформатор”
Хедлайнером інформаційної кампанії проти Могилянки є помічник депутатки Київради “Слуги народу” Перов. Він магістр права. Торік Віталій Кличко обіцяв призначити його на посаду першого заступника директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Людина з такою профільною підготовкою має володіти професійною термінологією. Але при цьому протягом чотири місяців доводить, що те, що відбувається у келіях — не реставрація, а реконструкція.
Як пояснює свою позицію Перов?
Дмитро Перов
помічник депутата від Київради (Слуга Народу)
Якщо у нас є деревʼяні сходи, вони мають лишитися дерев’яними. Якщо в будівлі кам’яні підмурки — вони мають бути камʼяними. Це знаходить свою деталізацію в державних будівельних нормах В.3.2-1-2004, де встановлюються такі головні принципи реставрації пам'ятки: найменше втручання та зміни, забезпечення максимального збереження автентичності памʼятки.
Тут варто додати, що державні будівельні норми, на які посилається Перов втратили свою дію. І ось тому доказ. Наказ про скасування норми на яку посилається Перов, Мінрегіон видав… вісім років тому.
Скрин документу про те, що державні будівельні нормі ДБН В.3.2-1-2004 є недіючі
На початку березня Мінінфраструктури заявило про позапланову перевірку, яку, начебто, призначили “за зверненням громадських активістів”.
Вже на наступний день, 5 березня, Могилянка заявила про її незаконність. Далі Мінінфраструктури публічно звинуватило Могилянку у незаконній відмові надати необхідні документи, а також відмові допуску інспекторів до здійснення перевірки. А кілька днів тому Міністерство звинуватило Академію у порушеннях законодавства при проведенні перевірки.
На відміну від Мінінфраструктури та Держінспекції, Могилянка публічно виклала документи, на яких базується її позиція. Що вони доводять?
Всередині грудня, до Шуляк, надійшло звернення Перова. Він підписався як голова ГО “Спадщина”.
Уривок звернення Перова, який назвався головою ГО “Спадщина”. Документ без дати і номеру
У своєму зверненні він просить нардепа направити звернення з метою проведення перевірки. Але насправді ГО “Спадщина” зареєстрована на Полтавщині, її очолює… Ірина Троцько.
Скрин з реєстру Youcontrol: ГО “Спадщина” очолює Ірина Троцько
Перов не має до цієї організації жодного відношення. А “Спадщина Київ”, яку нині очолює Перов, зареєстрували більше ніж через місяць після того, як він написав звернення на Шуляк.
Громадська ініціатива “Голка” звернулася до Перова, аби з’ясувати, чому він підписався як голова ГО “Спадщина”, хоча не має відношення до цієї організації. На це питання він відповів так:
Чому Дмитро Перов підписався як голова ГО “Спадщина”?
Дмитро Перов
помічник депутата від Київради (Слуга Народу)
Ми з друзями створили ініціативу “Спадщина”, спрямовану на прикладну роботу зі збереження та захисту історичної забудови. Питання з юридичною формалізацією гостро не стояли, тож ми не вчиняли якихось реєстраційних процедур, що однак не є порушенням Закону. Згідно ст. 11 Конвенції з прав людини всім гарантується право вільних зібрань та свобода обʼєднання. Що згідно з практикою ЄСПЛ не може бути обмежена реєстраційною або іншою формальною процедурою. Для мене головне те, що ми робимо, а не якісь формальні умови-вимоги. На жаль, саме ім’я “Спадщина” було зайняте, тож ми додали “Київ”. Але ми не реєстрували “схоже (за назвою — прим. авт.) громадське об’єднання”. Ми вирішили формалізувати об’єднання, бо це умова більшості грантодавців.
Це дуже значимий факт, адже за законом “Про регулювання містобудівної діяльності” (ст. 41) перевірки призначають за зверненням фізособи чи юрособи, а звернення Перова де-факто “анонімка”.
Скрин з сайту Держінспекції, що вони проводять перевірку за зверненням юрособи ГО “Спадщина”, яка не просила про це
Шуляк направляє в Мінінфраструктури та Держінспекцію депутатське звернення 21 грудня з проханням провести перевірки з посиланням на “Спадщину”. Примітно, що саме в цей день у Могилянці відбувся захід, на якому до розгляду проєкту реставрації келій залучили експертів. На заході була також і народна депутатка Анна Бондар (“Слуга народу”), яка очолює робочу групу, що напрацьовує містобудівний кодекс — альтернативу проваленій містобудівній “реформі” Шуляк (5655).
Заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки Архітекторів Анна Кирій, яка була на цьому заході, наголошує:
Що дивного у зверненні Шуляк?
Анна Кирій
Заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки Архітекторів
Дивно, що звернення пані Шуляк зʼявилося саме, коли був цей захід. Там всім відкрито показали документи, і з ними все гаразд. Чомусь нема такого ентузіазму Держінспекції та Міністерства з перевірками справді скандальних забудов. А для Могилянки влаштували ціле шоу з дронами і дискредитаційною кампанією у ЗМІ. Хоча можна було просто перевірити документи. Могилянка все виклала в публічний доступ. Цікаво спостерігати, хто з можновладців завжди воював з Могилянкою, чиє студентство було в авангарді всіх Майданів. За Януковича це був міністр освіти, “регіонал” Табачник, далі плагіатор Шкарлет. Схоже, тепер хтось вирішив поповнити ці лави. Воювати з 400-літньою Могилянкою — це як стріляти собі в ногу. Віцепрем’єр та голова партії влади у ситуації з келіями діють ще й в дуже непрофесійний спосіб. Що ж, Могилянка завжди перемагала. Так буде і зараз. А от де тепер шкарлети з табачниками?
Очільник Києво-Могилянської академії Сергій Квіт зауважує, що всі, хто бачили документи, розуміють, що у Києво-Могилянської Академії тут все гаразд.
В чому ж причини такої нетипової уваги з боку влади?
Сергій Квіт
Ректор Києво-Могилянської академії
На нашу думку, ті, хто лобіював скандальну містобудівну "реформу" 5655, яка не передбачала належного захисту культурної спадщини, вирішили в інформаційному полі відбілитися і показати суспільству, що вони таки за цю спадщину нібито горою. І тут дуже важливо зафіксувати ще одну деталь: коли голова партії влади написала свій запит. Торік 21 грудня. Саме в цей день у Києво-Могилянській Академії ми відкрито надали документи. І з-поміж ексмертів були й ті, хто працює над альтернативою 5655 — Містобудівним кодексом. За тиждень до цього в уряді Мінрегіон не зміг протягнути постанову-клон містобудівної "реформи", яку розкритикував Європарламент, Єврокомісія і нещодавно Chatham House. Але відбілюватися політикам за рахунок репутації Могилянки ніхто не дасть.
Після цього заходу Шуляк направляє ще одне звернення до Держінспекції і знову з посиланням на Перова як очільника громадської організації.
Скрин звернення нардепки Шуляк, де вона називає Перова головою ГО “Спадщина”
Депутатське звернення має окремий статус і не може бути розцінене як звернення фізособи чи юрособи і тому не може бути підставою для перевірки.
Для призначення позапланової перевірки, звернення має розглянути спеціальна комісія в Держінспекції. І розгляд має відбуватися обов’язково в присутності заявника. У разі повторної неявки заявника, його звернення мають залишити без розгляду (п. 7-1, постанова Кабміну № 553).
Перов двічі не з’явився на засідання комісії, тому його звернення офіційно було залишено без розгляду. До речі, навіть у разі явки Перова на засідання, його заявку не змогли би розглянути, бо він не уповноважений представляти ГО “Спадщина”.
Витяг з протоколу про залишення без розгляду звернення Дмитра Перова у зв’язку з його неявками.
На цьому історія мала би завершитися, адже Держінспекція, за законом, не мала права призначити перевірку.
Але замість надсилання Перову відповіді про залишення його звернення без розгляду, Держінспекція 25 січня направляє звернення в Мінінфраструктури з проханням погодити позапланову перевірку на підставі звернення… Перова.
Мінінфраструктури, відповідно до іншої постанови Кабміну (від 13.03.2022 № 303), якраз і має контролювати, щоб бодай під час воєнного стану не було необґрунтованих перевірок і зайвого тиску на замовників будівництва. Але замість виконання своїх обов’язків, віцепрем’єр і очільник Мінрегіону Олександр Кубраков видає наказ з погодженням проведення завідомо незаконної позапланової перевірки. Слід додати, що Мінінфраструктури тут додатково порушує свій власний порядок надання таких погоджень і не оприлюднює наказ на своєму сайті.
Ну а далі голова Держінспекції Олександр Новицький видає наказ вже про призначення самої перевірки, посилаючись на звернення ГО “Спадщина”, яке переслала Шуляк, та наказ Мінінфраструктури про погодження проведення перевірки.
Дізнавшись про це, Могилянка наприкінці лютого направляє звернення Кубракову з обґрунтованим описом порушень законодавства і проханням відмінити незаконне погодження. Таке ж звернення направили 1 березня і Новицькому.
Оскільки всіх поінформували завчасно, то Могилянка скористалася своїм правом не допустити інспекторів для здійснення незаконної перевірки. Але замість виправлення порушень, перевірку починають, наперед знаючи результат. При цьому, її супроводжують активною інформаційною компанією.
Фото: Фейсбук Олександра Кубракова
Якби звинувачення були прадивими, то були би виявлені порушення при видачі дозволу. Але законність видачі дозволу не перевіряють.
Якщо перевірка будівництва, це державний архбудконтроль, то перевірка законності дій чиновників при видачі дозволу – це державний архбуднагляд. Здійснює цей нагляд Держінспекція.
Для призначення такої перевірки існує окремий порядок, затверджений Кабміном. Мова йде про перевірку законності дій чиновників, тому вимоги для її призначення суттєво простіші, ніж для перевірок законності дій суб’єктів господарювання.
Якщо Держінспекція бажає зупинити незаконне будівництво, вона має можливість повністю законно призначити перевірку в порядку державного архітектурно-будівельний нагляду навіть за відсутності звернень з проханням таку перевірку здійснити.
Уряд своєю постановою припинив на час дії воєнного стану проведення планових та позапланових заходів контролю та нагляду. Але вже згаданий порядок додатково передбачає здійснення ще документальних та камеральних перевірок, а не лише планових та позапланових.
Видання наказу на проведення камеральної або документальної перевірки не потребується, вони проводяться шляхом перевірки документів, які вже є в розпорядженні Держінспекції. А у разі виявлення ознак порушення вимог законодавства, складається довідка, на підставі якої протягом п’яти робочих днів з дня її складення керівником Держінспекції приймається рішення про проведення позапланової перевірки.
При цьому, Олена Шуляк у своєму зверненні до віцепрем’єра Кубракова та голови Держінспекції Новицького навіть окремо просила здійснити перевірку законності рішення про видачу дозволу.
Депутатське звернення О. Шуляк щодо реставрації Братських келій.
Після звернення голови профільного комітету Верховної Ради та голови провладної партії Шуляк, перевірку законності видачі дозволу мали можливість провести ще в січні.
Але жодної інформації про результати такої перевірки немає. Тому маємо два варіанти.
Перший. Перевірку провели, але ніяких порушень не виявили – дозвіл видали законно і роботи, що проводить Києво-Могилянська академія на Братських келіях, є реставрацією, що відбувається у відповідності до виданого дозволу. Бо якби порушення виявили, в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва статус дозволу змінився би на “Зупинений”, а не залишався досі “Діючий”.
А це означає, що Мінінфраструктури та Держінсппекція в курсі законності реставрації. Тоді постає питання, навіщо формувати інформаційне поле, яке дискредитує Могилянку?
Другий. Перевірку законності видачі дозволу не проводили.
Тоді Мінінфраструктури і Держінсппекція взагалі не цікавить законність чи незаконність робіт на Братських келіях.
Сергій Квіт розповідає:
Чому насторожують ці всі “збіги”?
Сергій Квіт
Ректор Києво-Могилянської академії
Поява самоназваного очільника незареєстрованої ГО "Спадщина" співпала з провалом спроби визнати нечинними безстрокові орендно-охоронні договори Києво-Могилянської Академії, у т.ч, на Братські келії. У лютому ми випадково дізнаємося, що земля довкола келій та низки інших історичних будівель Могилянки була захоплена іншою організацією. Усі згадані дії не можна назвати інакше, ніж системними і рейдерськими. Тут же можна згадати спроби забрати в Могилянки Будинок настоятеля і Братські келії у 2008 році, щоб відкрити там розважальні заклади. Могилянка виграла суди. Можливо, на різних етапах залучаються якісь державні службовці, політики чи особи, які називають себе активістами. Одна з цілей цього рейдерського процесу — завдати репутаційну шкоду Києво-Могилянській Академії через висування низки безпідставних абсурдних звинувачень.
Топ-чиновниками і політиками у цьому випадку порушується не лише законодавство України, але і наші міжнародні зобов’язання.
Україна в 2006 році ратифікувала прийняту Радою Європи у 1985 році Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи. Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, що приділяючи належну увагу архітектурному та історичному характеру спадщини, кожна Сторона зобов’язується сприяти:
– використанню об’єктів архітектурної спадщини, що охороняються, із врахуванням потреб сучасного життя;
– пристосуванню, коли це можливо, старовинних будівель для нового використання.
Україна перед Радою Європи зобов’язалася сприяти пристосуванню пам’яток на кшталт того, яке здійснює на Братських келіях Києво-Могилянська академія.
Спеціально для “Главком“
