Керівники секретаріатів комітетів отримували мільйонні доходи у 2022 році. Ці суми у кілька разів перевищують річний дохід голів комітетів.

Найбільше отримав керівник секретаріату бюджетного комітету Андрій Ватульов — понад 1,5 млн грн.

Для порівняння тогочасний голова комітету нардеп Юрій Арістов (“Слуга народу”) отримав лише дещо більше 0,4 млн грн за рік. 

Про це свідчать результати аналізу декларацій голів комітетів та керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради за 2022 рік, який провела громадська ініціатива “Голка”.

Доходи керівництва Апарату Верховної Ради ще більші. Так очільник Апарату Вячеслав Штучний отримав майже 3 млн. Його заступники Артем Янчук та Микола Шевчук — 2,5 млн. Зарплати керівників комітетів у 5-6 разів менші, ніж їхні.  (Для порівняння, доходи Володимира Зеленського на посаді президента України склали за цей же рік дещо більше 0,3 млн грн.)

Такий дисбаланс у Верховній Раді виник через те, що народні депутати України вирішили створити ексклюзивні умови для працівників Апарату Верховної Ради. Це зробили через правки до бюджету на 2024 рік, авторами яких були зокрема спікер Руслан Стефанчук та віцеспікер Олександр Корнієнко.

“Це шлях в нікуди. Україна має провести реформу оплати праці державним службовцям. Вона полягає в тому, що зарплата має складати 70% доходу, а премії лише 30%. А у нас це буває, що зарплати мізерні, а премії захмарні. Після того, як парламент утнув таке з правками, то в інших установах, зокрема у Верховному Суді, розпочалися чудеса зі “штатками” — там теж робили все, щоб захистити свій апарат. Вони ж теж вміють читати прикінцеві положення бюджету. Ситуацію треба виправляти не лише з нерівними умовами для апарату парламенту. Голови комітетів не можуть отримувати менше підлеглих, як і президент не може отримувати десь 300 000 гривень на рік. Це абсурд. Гра у популізм із такими зарплатами у парламенті може коштувати дуже дорого всій країні, бо нардепи теж відповідають за захист суверенітету і мають бути незалежними. Такий популізм ставить під загрозу роботу Верховної Ради в часи війни”, — наголошує голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів.

Щодо дисбалансу зарплат нардепів і керівників секретаріатів комітетів заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев пояснює, що якби нардепи на захистили б так апарат, таких перекосів не було б в оплаті праці працівників апаратів з іншими державними службовцями:

Який вихід із ситуації?
Роман Єрмоличев
Роман Єрмоличев
заступник Міністра фінансів
Зарплату нардепа встановлює безпосередньо парламент. Тема підняття зарплати для нардепів, дійсно, непопулярна. Люди зазвичай порівнюють свої статки і доходи політиків, звісно, не на свою користь. Це викликає обурення. Якщо є консенсус у Верховній Раді про необхідність підвищення зарплати нардепів — мають прийняти зміни до бюджету. Також слід розуміти, що, коли говоримо про поточний бюджет, потрібне джерело, звідки будемо брати кошти. Можливо, у бюджет на наступний рік можна буде закласти більшу зарплатню, коли стабілізується економічний стан. Але і для цього треба політичний консенсус і чітке розуміння джерел, з яких буде покрито такі видатки. Питання підняття зарплати у Верховній Раді було непопулярним в усі часи, а в часи воєнного стану це відчувається особливо гостро.

70 на 30. Напівреформа оплати праці під ялинку кмітливим чиновникам

Нагадаємо, що вимогу Європи щодо запровадження справедливої оплати праці чиновників (однією з умов є оклад у розмірі 70%, премія — 30%) було викреслено з ухваленого закону про держслужбу мало не десять років тому. Тоді реформа держслужби лише стартувала, але й досі вона перебуває у статусі недоре...

Поширюйте у