Мокан Василь Іванович

Життєпис

Василь Мокан – обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга народу” (№103 у списку), як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету, голова підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. У 2021 році приєднався до міжфракційного об’єднання “Розумна політика” Дмитра Разумкова, з яким працював в “Українській політконсалтинговій групі”. Раніше балотувався до Київради від Блоку Петра Порошенка та працював помічником нардепа Артура Палатного.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Мокан заявив, що голосування за скасування незалежності антикорупційних органів було першим його серйозним прорахунком, хоча, як видно з голосувань, прорахунків у політика було чимало

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Разом з представниками ЄС та “Голосу” підтримав кандидатуру Тараса Кременя на посаду мовного омбудсмена. 

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Цього ж року політик ініціював законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій належного відновлення та відпочинку військовослужбовців”. Депутат запропонував збільшити тривалість відпусток для військових, які служать понад рік, до 60 днів. Наголосив також на необхідності ротацій тих підрозділів, що більше як половину року перебувають на передовій.

У 2023 році депутат став ініціатором законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прирівняння карності корупційних кримінальних правопорушень до державної зради на період воєнного стану в Україні”. Він запропонував прирівняти корупційні злочини до державної зради. Кримінальну відповідальність за хабарництво депутати, що працювали над цією ініціативою, пропонували підвищити до максимального терміну – 15 років ув’язнення. Таке покарання передбачалось і для тих, хто пропонує хабарі.

Не підтримав довічну перевірку статків чиновників.

У 2021 році приєднався до створеного колишнім Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання “Розумна політика”. Став співзасновником і керівником громадської організації “Команда Разумкова”. Голосував проти відставки Дмитра Разумкова з посади спікера Верховної Ради.

Виступав за впровадження інституту військового капеланства.

У його декларації виявили найбільше різноманіття криптовалют.

У 2020 році був представником Кабінету міністрів у Верховній Раді, але у 2021 пішов з цієї посади після виходу з фракції “Слуга народу”.

У цьому ж році призначив Романа Шахматенка заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Шахматенко згодом фігурував у справі про привласнення понад 900 тисяч гривень на ремонті пішохідних доріжок у місті Буча на Київщині. Компанія “Бучанський завод бруківки”, якою разом з батьком володів Шахматенко, за даними правоохоронців, опікувалося цією закупівлею, перерахувало приватній фірмі гроші, проте остання частина робіт нібито не виконала. Сам Шахматенко запевняв, що це не так.

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга народу” (№103 у списку), як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний заступником голови комітету з питань молоді і спорту.

У 2015 році балотувався до Київської обласної ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” як безпартійний за #80 округом (Переяслав-Хмельницький).

З 2012 по 2019 роки працював помічником нардепа Артура Палатного у Верховній Раді XII та XIII скликань за трудовим договором (“Блок Петра Порошенка”).

У 2012 році також став співзасновником та заступником директора товариства “Українська політконсалтингова група”, керівником якого був Дмитро Разумков.

З 2010 по 2014 роки працював помічник депутата Київської обласної ради Олега Велікіна (партія “Удар”) на громадських засадах.

З 2004 по 2019 роки працював політичним консультантом на загальнонаціональних та місцевих виборчих кампаніях, спеціалізувався на аналітичному та медійному напрямках. 

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.