Лінчевський Олександр Володимирович

Життєпис

Лінчевський Олександр – депутат Київської міської ради ІХ скликання. У 2020 році обраний від партії “Голос” у Київраду (округ #5, Дніпровський район) та став заступником голови комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики.

Лікар, тривалий час працював хірургом у Київській клінічній лікарні № 17. Під час Революції гідності налагодив у лікарні систему взаємодії з волонтерами та активно надавав допомогу важкопораненим активістам Майдану. Відома скаутська організація “Пласт”, членом якої є Лінчевський, нагородила його Бронзовим хрестом “За геройський чин” за порятунок життя учасникам Революції гідності.

З 2014 по 2016 рік обіймав посаду медичного директора громадського об’єднання “Захист патріотів”, яке спеціалізувалось на розвитку тактичної медицини.

Політик був заступником міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Відповідав за реформу медичної освіти і екстреної медичної допомоги.

Кілька років обіймав посаду першого заступника генерального директора клініки “Оберіг”. 

Лінчевський став помічником народного депутата від “Голосу” Романа Костенка.

Хронологія подій

У 2024 році Лінчевський проголосував проти детального плану території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою. 

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до переробки документів. Розробка детального плану території вібудвалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році Лінчевський пішов з посади першого заступника генерального директора Універсальної клініки “Оберіг”. 

У 2021 році депутат проголосував проти рішення Київради, яким влада столиці вирішила діяти на випередження і розробити аж 111 детальних планів територій. Такий поспіх був викликаний тим, що через кілька місяців набрали чинності зміни до законодавства, які змінювали вимоги до складу, змісту та порядку розроблення містобудівної документації. Однією з позитивних новацій була вимога розроблення детальних планів території лише за кошти бюджету чи технічної допомоги, а це зменшує вплив забудовників на прийняття рішень. 

Проте, зміни до закону передбачали перехідний період, коли містобудівну документацію можна було затверджувати за старими правилами у разі, якщо її розробка розпочалася до цих змін законодавства.

У 2020 році обраний від партії “Голос” у Київраду (округ #5, Дніпровський район) та став заступником голови Постійної комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики. На момент балотування працював першим заступником гендиректора клініки “Оберіг”.

За сумісництвом працював у Службі безпеці України, посада невідома.

У 2019 році пішов з посади заступника міністра охорони здоров’я та став першим заступником генерального директора Універсальної клініки “Оберіг”.  Став помічником народного депутата Романа Костенка (“Голос”).

У 2018 році Лінчевський потрапив у скандал через заяву про лікування онкохворих за кордоном, зроблену під час засідання Рахункової палати. Так, заступник міністра сказав: “Щодо нерезультативності і неекономності використання грошей. У сухому залишку 25 відсотків пацієнтів, власне, помирають. Тобто кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів. І ефективність цієї програми є нуль відсотків. Ті проблеми, тобто ті онкологічні захворювання, які, власне, потребують трансплантації кісткового мозку, вони закінчуються смертю. Рано чи пізно”.

Міністерство охорони здоров’я принесло вибачення за висловлювання заступника міністра, проте зазначило, що його слова були вирвані з контексту, перкручені та використані для інформаційної атаки. Лінчевський теж вибачився за свою заяву. Дисциплінарна комісія не встановила в діях Лінчевського дисциплінарного проступку та рекомендувала Прем’єр міністру закрити дисциплінарну справу щодо Олександра Лінчевського. Водночас голова комісії Костянтин Ващенко зазначив, що висловлювання заступника міністра мають ознаки порушення етичних норм і несуть репутаційні ризики для влади, але такі випадки не врегульовані чинним законодавством.

У 2016 році пішов з посади медичного директора громадського об’єднання “Захист патріотів”. 

Відома скаутська організація “Пласт”, членом якої є Лінчевський, нагородила його Бронзовим хрестом “За геройський чин” за порятунок життя учасникам Революції гідності.

Звільнився з Київської клінічної лікарні № 17.

У 2015 році Лінчевський став заступником міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Відповідав за реформу медичної освіти і екстреної медичної допомоги.

У 2014 році, під час Революції гідності, налагодив у Київській клінічної лікарні № 17 систему взаємодії з волонтерами та активно надавав допомогу важкопораненим активістам Майдану.

У 1999 році почав кар’єру хірурга у Київській клінічної лікарні № 17.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.