Іванчук Андрій Володимирович

Життєпис

Іванчук Андрій  — народний депутат України ХІІ, ХІІІ, ІХ скликань. Пройшов до парламенту у 2019 році як самовисуванець (округ #88, Івано-Франківська область) та увійшов до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Став членом депутатської групи “Довіра”. Помер у 2023 році. 

Хронологія подій

У 2023 році помер. За даними “Української правди”, причиною смерті став тромбоз. 

У 2022 році проголосувала за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2021 році Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальну справу за фактом можливого вчинення Іванчуком неособистого голосування, тобто “кнопкодавства” (ст. 364-2 КК України), проте повідомлено про підозру депутату так і не було. 

У 2020 році Рух ЧЕСНО повідомив, що Андрій Іванчук вчинив неособисте голосування на пленарному засіданні Верховної Ради і звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак тодішній Генеральний прокурор Ірина Венедіктова відмовила у відкритті кримінального провадження. Представники ЧЕСНО оскаржили цю відмову до суду та повторно направили заяву до Офісу Генерального прокурора. 

У 2019 році пройшов до парламенту як самовисуванець (округ #88, Івано-Франківська область) та увійшов до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Став членом депутатської групи “Довіра”. 

Громадська організація “ОПОРА” зафіксувала, що під час виборчої кампанії благодійний фонд “Покуття” розігрував квитки на футбольний матч із зазначенням ім’я Андрія Іванчука на лотерейному квитку. Аналітики “ОПОРИ” побачили у проведенні такого розіграшу ознаки непрямого підкупу виборців та звернулись до поліції. Місцеві медіа писали, що кандидат у депутати подарував місту Коломиї Івано-Франківської області церковні дзвони із власним автографом. На них було написано: “ДЗВІН СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО від Андрія Іванчука та його родини. м. Коломия — 2019 р.Б.”. 

У 2018 році став співавтором проєкту Кодексу України з процедур банкрутства (#8060). Тодішній міністр юстиції Павло Петренко заявив, що прийняття кодексу стане суттєвим стимулом для бізнесу та інвесторів, призведе до підвищення місця України у загальному рейтингу ведення бізнесу. Суддя Верховного Суду Сергій Жуков назвав прийнятий кодекс “більше прокредиторським”. 

У 2017 році Bihus оприлюднили розслідування щодо зв’язку Андрія Іванчука з фірмою “БФ Груп”, яка здійснила силове захоплення фітнес-клуба у центрі Києва напроти Міністерства юстиції. Захопленню передували тривалі судові суперечки щодо заборгованості, наявної у власників фітнес-центру. У “БФ Груп” на момент здійснення силового захоплення не було законного права таким чином отримувати доступ до приміщення. Відповідно до даних розслідування керівником “БФ Груп” був колишній помічник Іванчука Юрій Грищенко. Після зміни власника “БФ Груп” на кіпрську офшорну фірму кінцевим бенефіціаром “БФ Груп” став друг Іванчука Артур Гранц. Депутат заявив, що його зв’язок з Юрієм Грищенко не є значущим, оскільки він мав велику кількість помічників за час роботи в парламенті. При цьому, як з’ясували розслідувачі, Грищенко незадовго до цих подій став співвласником маєтку, який раніше належав колишній дружині Іванчука.

У 2016 році відповідно до розслідування програми “Схеми” Андрій Іванчук прилетів на літаку “Gulfstream G200” із Ніцци. Ринкова вартість такого перельоту становить близько 600 тисяч гривень, що перевищує половину річного заробітку депутата. 

У 2014 році пройшов до Верховної Ради від партії “Народний фронт” (№ 16 у спику). 

Став заступником голови фракції “Народний фронт” та головою Комітету з питань економічної політики. 

У 2012 році пройшов до парламенту від “Батьківщини”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.