Зміни до закону під бізнес вітропарків, що нищить Карпати. Хто і як у парламенті планує заблокувати екологічний контроль?
12 серпня відбудеться засідання фракції “Слуг народу”, де вирішуватимуть, які питання можуть бути в порядку денному Верховної Ради на сесії через тиждень. На розгляді парламенту може з’явитися проєкт щодо захисту прав власників нерухомості, яку зруйнували через бойові дії (№13174). У цій законодавчій ініціативі аграрний комітет погодив правку, яку лобіювала народна депутатка Антоніна Славицька (№103). Вона потрапила до Верховної Ради від нині забороненої партії ОПЗЖ. До того Славицька була помічницею Сергія Ківалова.
І ця правка суттєво спростить отримання дозволів на будівництво, що несе ризики для екології. Від цього точно виграють ті, хто вже зараз в Карпатах встановлює без оцінки впливу на довкілля вітряки. Мова про бізнес, який із Краматорська релокували до Закарпаття. Компанія “Вітропарки України” вже веде будівництво вітряків на полонині Руна. З цією фірмою пов’язують політика з Краматорська, колишнього регіонала Максима Єфімова. До речі, Єфімов та Славицька разом співголовували у депутатській групі “Відновлення України”, але наприкінці 2023 року він склав мандат. Таким чином не виключено, що колишня колега Єфімова вносить правку в інтересах пов’язаного з ним бізнесу.
Текст правки №103
Фото: з fb-сторінки Save Пікуй
Метеорологічні щогли, які вимірюють силу вітру, не перший рік встановлюють в Карпатах.
Еколог громадської організації “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук розповідає громадській ініціативі “Голка”, які тут можуть бути ризики:
Вона додає, що якщо ж за правку Славицької народні депутати проголосують, це створить одразу кілька проблем у суспільстві, зокрема зниження довіри до справедливого судочинства та уповноважених органів влади, які видають екологічні дозволи на основі аналізу звіту про оцінку впливу на довкілля.
На засіданні аграрного комітету народна депутатка Сливінська пояснила, що через псевдоактивістів і судові тяганини під загрозою опиняються інфраструктурні проєкти: “недоброчесні активісти, там псевдоактивісти подають до суду штучні позови, після отримання ухвали про відкриття провадження на цій підставі зупиняють адміністративні провадження. І ви знаєте, що в судах у нас зараз теж проблема – справи розглядаються довго, брак суддів і так далі, інші чинники мають вплив на ситуацію. І по суті в результаті виходить так, що реалізація важливих інфраструктурних проектів затягується більше ніж на рік”.
Уривок зі стенограми аграрного комітету від 7 серпня – пряма мова народної депутатки Антоніни Славицької
Історіями про псевдоактивістів народних депутатів лякають не вперше. Так було і під час розгляду так званого закону Ігоря Мазепи (проєкт 12089), який був спрямований на обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж. Тоді заступник голови Офісу президента Олег Татаров теж на засіданні одного з комітетів згадував так званих активістів, які “заробляють великі кошти”. Але жодного разу ніхто з нардепів, чи Офісу президента при цьому не наводить конкретних прикладів, які б це підтверджували.
Стенограма обговорення проєкту так званого закону Мазепи
Позиція народної депутатки Славицької відгукнулася голові партії “Слуга народу” Олені Шуляк, яка відома тим, що лобіювала містобудівну “реформу” (проєкт №5655), де були суттєві корупційні ризики в інтересах забудовників. Вона погоджується, що частково оцінку впливу на довкілля можна зупинити і не просто на час війни, а навіть на кілька років після перемоги:
Така підтримка з боку Шуляк поправки Славицької не дивує, адже під час голосування за містобудівну “реформу”, коли “за” проголосували лише 228 нардепів (критичний мінімум для того, щоб проєкт став законом – 226), то вирішальні голоси дали колишні представники ОПЗЖ. Цю “реформу”, яку розкритикував громадський сектор, Європарламент та Єврокомісія, підтримував представник групи “Відновлення України” – Дмитро Ісаєнко, який досі є секретарем у комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, де головує Шуляк.
Цинічно, цю правку, яку лобіює Славицька, як і у випадку сумнозвісних “правок НАБУ” (проєкт №12414), які були спрямовані на ліквідацію незалежності антикор органів, включили перед другим читанням в законопроєкт, який не має жодного відношення до будівництва вітряків, але спрямований на болючу в суспільстві тему. Це порушення Конституції і Регламенту Верховної Ради.
Візуалізація порівняння висоти вітряків 150 і 180 м з висотами будівель. Автор: Ліза Максимова
Людмила Шемелинець, яка на момент засідання аграрного комітету ще була заступницею міністра аграрної політики, нагадала народним депутатам, що закон “Про адміністративні процедури”, які намагаються змінити, приймали на вимогу міжнародних партнерів і відзначила, що і Мінюст, і міжнародні партнери, до цього доволі болісно можуть відноситися.
Цитата заступниці Мінагрополітики Людмили Шемелинець під час засідання комітету агрополітики Верховної Ради
Тут варто нагадати, що парламент по суті ліквідував профільне Міністерство довкілля у складі Кабінету міністрів. Його об’єднали з Мінекономіки та Мінагрополітики. Коли парламентська більшість підтримала вже згаданий “закон Ігоря Мазепи”, то Міндовкілля рекомендувало ветувати закон.
Адвокат, учасник громадської ініціативи “Голка” Юрій Мельник наголошує: “Якщо закон “Про адміністративну процедуру”, до якого хочуть внести зміни, не буде застосовуватись до оцінки впливу на довкілля, ми повернемося в ті часи, де все залежить лише від судді. В нас залишиться лише один інструмент протидії незаконній забудові – забезпечення позову. І саме суд буде вирішувати, чи достатньо підстав щоб задовольняти клопотання про забезпечення позову чи ні. А враховуючи навантаження на суддів, не виключено що поки будуть йти розгляди у судах, “зайаву” ділянку лісу вирубають і тоді вже буде пізно впливати на ситуацію”.
Тепер за відсутності профільного міністерства довкілля, якщо народні депутати підтримають таку правку, то у суспільства залишається все менше інструментів захищати довкілля.
Спеціально для “Лівого берега“
