Республіканці кажуть, що Трамп таки зрозуміє, що з Путіним не можна домовлятися і стане йому ще більшим ворогом, ніж Байден

Я закликаю всіх українців активно долучитися до політичних процесів і займатися адвокацією України. Вона може бути в різних формах і залежить від людини: є люди, здібні в політиці, є ті, яким політика не цікава, але вони можуть впливати на суспільство. Наприклад, в медичній чи науковій сфері активно адвокувати Україну в своєму колі знайомих. Люди слухають людей. Якщо суспільство підтримує Україну, то політики такої країни будуть нас підтримувати.

По-друге, треба залучатися до політичних процесів. Не обов'язково бути громадянином цієї європейської країни, треба бути активними в політичному процесі. Українці можуть стати членом будь-якої партії в Німеччині, Іспанії, чи Франції, не будучи громадянами цих країн.

Замало, на жаль. Треба вчити мову, вчитися в тих країнах, ставати впливовими, бо це допоможе Україні. При цьому дуже важливо зберегти ідентичність. Я зустрічався нещодавно з президентом Володимиром Зеленським, де він нас закликав допомогти в різних сферах, а також щоб ми зберігали українську ідентичність. Бо якщо українці загублять свою ідентичність за кордоном, то вони не повернуться. І це буде як другий геноцид. 

Всю цю структуру треба будувати: це українські церкви, садочки, школи, молодіжні організації, професійні організації, медиків, інженерів, підприємців. 

Я народжений в Канаді. Мої батьки були біженцями після Другої світової війни. Я виріс в українській громаді, в патріотичній родині, де розмовляли українською вдома.  Навпаки, я скористався тим, що моя перша мова вдома була українською. Сьогодні в моїй хаті з моїми чотирма дітьми українська мова є нашою домашньою. 

Ми це робимо за свої кошти. Якщо хтось сподівається, що держава Україна має щось фінансувати у діаспорі, – це нереально. Ми будемо багато десятків років відбудовувати Україну, вкладати гроші. Не живіть міфом, що якась державна допомога прийде для вас.

Найкращі і найбільш потужні українські громади у світі -  ті, що самофінансуються. Це і є громадянське суспільство. Так будувалися наші громади вже понад 100 років. Громада  в Бразилії, яка святкували 130 років, сама себе фінансувала, відкривши культурні центри, домівки, українські ансамблі. Коли мої батьки приїхали до Канади, мамі було 16 років, вона приїхала без батьків. Вони гуртувалися, збирали і будували українські церкви, збирали гроші між собою. Ці емігранти навіть не мали освіти. Небайдужі українці мають думати не про свої наступні вакації, а що ми можемо зробити, аби збудувати сильнішу громаду. Бо нам буде це потрібно на багато поколінь. 

Українізувати потрібно. Наші громади роблять це різними способами. Наприклад, відкривають українські садочки. У Німеччині в українському садочку багато дітей до приїзду були російськомовні. Але з ними почали розмовляти українською. І вони стали україномовні і тепер вимагають від своїх батьків говорити вдома українською. 

Питання російської мови – складне. Якщо людина готова підтримувати ЗСУ і сказати, що “Крим –  це Україна”, ми готові працювати з тими людьми. 

Але ще важливо брати активну участь в українському житті. На маніфестації  в Копенгагені до 1000 днів повномасштабного вторгнення було до 300 людей. Гарно дякую всім, але мало бути 2-3 тисячі людей. Бо коли данці чи в інших країнах бачать, що виходить маса, то розуміють, що є підтримка. І це також об'єднує наші громади. Привозьте ваших дітей на демонстрації, щоб вони бачили, що ми воюємо за незалежність. Вони мусять виходити і бути частиною цього громадянського суспільства. 

Я своїх дітей виносив, ми йдемо на демонстрації як родини разом. Пам'ятаю, як малим йшов на демонстрацію з батьками, коли приїжджав якийсь совєтський хор, і кричав"I'd rather be dead than red" (“я краще помру, ніж буду червоним/комуністом”- переклад)

Це не залежить від того, вирішили чи ні. Є українці, що вже 20 років живуть за кордоном і все думають, що повернуться. Головне  збудувати українську громаду, чи ви повернетеся за рік, чи за 10 років, чи ніколи. Ми не можемо асимілюватися, бо тоді ми є зрадниками української держави.

У вас є діти - організуйте садочок. Вас цікавить політика? Долучіться до якоїсь політичної партії там, де живете, допоможіть кандидатам стати депутатом. Ви побачите, як йдуть політичні процеси в цій країні, щоб ви колись могли самі балотуватися, бо для цього потрібно досвід.

Друге, ви будете мати кандидата, який стане депутатом. Він буде автоматично прихильником України, бо українець їм допоміг стати депутатом. Але важливо також, щоб українці виходили на самі вершки суспільства, де вони живуть: в науці, в політиці, в бізнесі. Станьте провідними у вашій сфері. Так євреї працюють і вчать своїх дітей.  Ми – світове українство і наш обов'язок бути українцями і у поколіннях підтримувати Україну. Україна буде в загрозі багато десятків років і від Росії, і від інших наших сусідів, бо їм не цікаво, щоб ми були успішною державою. 

Ми часто зустрічаємося із президентом, з міністрами, міністрами закладного справу, міністрами культури, міністрами освіти. В нас є представництво Світовий Конґрес Українців в Україні. Ми підтримуємо Координаційну раду щодо визволення поневолених військових. 

Ми вітали ініціативу створення міністерства єдності. Побачимо, що з того буде. Ми не чекаємо на формальну консультацію, а активно закликаємо. Наприклад, для нас дуже важливе прийняття закону про множинне громадянство. Є багато чоловіків, які мають українське громадянство і виїхали 10-20 років тому. Їм сьогодні складно повертатися, щоб допомагати. Є пакет законодавства, яка з’єднає українців за кордоном з Україною. 

Потрібно передусім зрозуміти потреби українців, які виїхали за останні 2,5 роки. Бо ми їх знаємо поверхнево, а є потреби, які вони мають в Україні і в країні проживання. Бо коли громадян України відчуває, що держава його або не сприймає, або не підтримує, то це породжує складності для повернення. Ці люди мають відчути, що їхня держава про них дбає. Є серія різних проблем в українців, але, на жаль, наші посольства не мають достатньо ресурсів, щоб допомогти. Тому треба сильно підсилити консульські відділи. 

Треба допомогти і підсилити роботу тих вже громадських інституцій, які працюють. А також ми маємо краще попрацювати, щоб удосконалити мережу освіти.  

Але нас не треба організовувати, ми організовані. З нами треба працювати як партнери. 

Це багатовекторна стратегія. Але в першу чергу знову таки йдеться про множинне громадянство і освіту дітей, які виїхали. Освіта є дуже важливою і принциповою річчю, щоб забезпечити повернення. Якщо дитина загубить своє навчання в Україні, то вона не захоче повернутися. Як дитина не захоче повернутися, буде складно мамі повернутися. Як сім'я не повертається в Україну, то коли Україна переможе, чоловіки будуть виїжджати для возз'єднання з родинами. І це буде подвійна втрата для України. 

Ми працюємо дуже тісно з Міністерством освіти України, щоб спрощувати можливості отримувати освіту. Статистика, яку ми отримали від Міністерства освіти: приблизно 600 тисяч дітей шкільного віку, які є за межами України, з яких десь половина вчаться в українських школах онлайн. Це велика втрата, бо вже половина може не повернутися. Це буде дуже складно. 

Ми працюємо з урядами світу, щоб вони допомогли створювати умови для повернення українців. Перше, важливо створити економічні умови для працевлаштування для українців, коли завершиться війна. Я переконаний, що в Україні будуть шалені економічні можливості. Ця відбудова від нас буде залежати. Тому я закликаю українців світу готуйтеся повертатися на відбудову. Треба здобувати знання, фах, досвід в таких галузях, які допоможуть у відбудові України. Це важливо, щоб українці повернулися, а не брати якусь силу з інших країн, наприклад, азіатських для відбудови. Ми маємо це зробити, бо це наша країна. І ми маємо готуватися до цієї відбудови.