Облога Буші: як Вінниччина боронить унікальний заповідник часів козаччини
Фото: travels.in.ua Хрест на козацькому кладовищі у Буші 15-16 ст.
Поблизу державного історико-культурного заповідника на Вінниччині планують зробити кар’єр. Буша розташована неподалік кордону з Молдовою.
Мешканці Буші проти, бо видобуток фосфатного вапняку буде не просто поблизу їхніх осель, а й поблизу пам’яток національного значення, які внесені в реєстр державних пам’яток.
Окрім того, це негативно вплине на туризм, за рахунок якого виживає громада.
Але Державна служба геології та надр попри це все вирішила виставити ділянку на аукціон.
Про цю місцевість писав Михайло Старицький свою повість “Облога Буші”. Тут йшли бої зі шляхтою, яка 370 років тому взяла в облогу замок:
Як козаки готувались до оборони?
Михайло Старицький
автор твору "Оборона Буші"
Козаки з бойовим духом готуються до оборони: сиплють лантухи, копають окопи, переносять різне військове знаряддя. Надворі жахлива погода: лютий вітер, холодний дощ, а то й ожеледь, проте козаки не зважають на це і в одних сорочках лаштують техніку. Сотник Завісний дає кожному розпорядження. Також він зауважує, щоб козаки марно не витрачали набої, а "мірились добре, аби кожна куля козача несла смерть", адже ворогів надзвичайно багато…
Облогу не відбили. Вдова вбитого сотника, коли ворог підступав, підпалила пороховий льох, забравши з собою багатьох нападників. Так був знищений бушанський замок. Тоді, 1684 року, загинуло близько 16 000 козаків, їхніх дружин і дітей.
Тут досі є козацьке кладовище і хрести — це пам’ятки місцевого народного каменярства.
Фото: 20 хвилин
Ірина Захарчук, яка очолює Державний історико-культурний заповідник розповідає, що буде з туристичним населеним пунктом, якщо розпочнеться видобуток у кар’єрі:
До чого призведе розробка кар'єру?
Ірина Захарчук
в.о. директора Державного історико-культурного заповідника «Буша»
У нас торік було чимало туристів — 27 тисяч. У нас розвинутий зелений туризм, садиби зеленого типу, кав’ярні. Люди їдуть, щоб побачити це місце. Тут є хрести мальтійського типу, тут є прямі хрести, так званий хрест в сонці, рівнораменні козацькі хрести – це хрести 17 століття. І оцей дуже незвичний хрест, який датується 15-16 століттям. Там не зберігся напис. Його датують так завдяки вивітрюванням. Так от розробка кар'єру призведе до непоправної шкоди. На мапі України буде ще одне мертве село. Тут все покриється фосфатним пилом. Дорога до кар’єру проходить через заповідник по центру, а заповідник у нас по всій території нашої Буші.
Поряд з цієї місцевістю є також урочище Гайдамацький Яр. Тут у скелях ховалися ті, хто тікав під час облоги Буші, а згодом і гайдамаки.
Фото з сайту: travel-al.com.ua
Асоціація музеїв Вінниччини визнала Бушу та Гайдамацький яр одним із 7 чудес області. Але це не просто пам’ятка, яку цінує Вінниччина. Її значення важливе і на державному рівні. Тому у Реєстрі державних пам’яток внесли оборонну фортецю з підземними ходами та скельний храм з рельєфним зображенням.
Фото: spadok.org.ua
Також тут є один з найбільших в Європі парк історичної скульптури, де відбуваються пленери та зустрічі скульпторів-каменотесів.
Фото: spadok.org.ua
Окрім козацької спадщини, тут ще знаходили зразки трипільської і черняхівської культури.
Під час проведення археологічних розкопок виявили залишки трипільського житла 4 тис. до н.е.
Фото: busha.com.ua
Для збереження цих знахідок побудували захисний павільйон — музей археології.
Наразі вже навіть визначили, хто тут буде видобувати фосфатні вапняки. Це товариство “СІ-Еволюшн” (директор та бенефіціар Наталія Гибелинда) придбало спецдозвіл на користування надрами за дещо більше, ніж 2,6 млн грн. Родовище на аукціон виставила Державна служба геології та надр, яка поки не відповіла на інформаційний запит громадської ініціативи “Голка”.
Скрин з сайту Prozorro
Представник “Автомайдану Вінниччини” Андрій Сайкович наголошує, що у громад регіону будуть через це ще більші проблеми із питною водою:
Як видобуток фосфатів вплине на грунтові води?
Андрій Сайкович
Представник “Автомайдан Вінниччини”
Те, що планують видобувати фосфати у відкритий спосіб ще більше забруднить грунтові води — зросте вміст біогенних сполук і далі призведе це все до забруднення джерел. Внаслідок цього люди будуть хворіти, погіршиться якість життя і тривалість життя зменшиться. Бушу нищили колись і громада не здавалася, так само і зараз люди здаватися не будуть.
15 років тому вже намагалися через місцеву раду отримати дозвіл на розробку кар’єру, але тоді депутати і громада висловилися проти. Про це розповідає чинний староста громади Роман Іванчишин, який тоді був депутатом в Буші:
Чи надавала громада дозвіл?
Роман Іванчишин
староста громади Буша
А тепер що сталося? Ніхто з громадою не говорив. Поставили перед фактом, що пройшов аукціон і взяли цю землю. Дізналися з Facebookу і з преси. Люди обурені, страх обурені! У нас виходить село в долині, а кар’єр нагорі. Висота чимала. І получається, що там є 60 га землі. І десь 13 га вони хочуть давати під кар'єр. Там пилюка! Цей видобуток він не те що наше село, він окружні села покончає і ліси. У нас ліс дубовий, яловий. Село в самій долині. Кар'єром стане все село. Про історичну спадщину і туризм мови не буде. Люди категорично вимагають скасувати результати аукціону.
Рішення Бушанської сільради за 2007 рік надане “Голці” в Держслужбі геології та надр
Засновник інформаційного агентства NADRA.INFO і співзасновник ГО “Наші надра” Володимир Бойко пояснює, що під гаслами дерегуляції аби спростити життя бізнесу у 2022 році парламент змінив законодавство і місцеве самоврядування усунули від погоджень (ст. 9-1 і 10 Кодекс України про надра):
Які наслідки дерегуляції?
Володимир Бойко
Засновник інформаційного агентства NADRA.INFO і співзасновник ГО “Наші надра”
Але у Кодексі незмінно йдеться про те, що “народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду… і місцеві ради». Нові “дерегульовані” правила діють другий рік і викликали геть зворотній ефект - у багатьох областях громади активно чинять опір видобувним планам, які з ними ніхто не погоджував. Що мали б тут робити громади? Можна замовити виготовлення інвестиційного чи геологічного атласу громади. Він допоможе розумніше розпоряджатися землею, планувати бюджет і розвиток громади. Наміри інвесторів організувати видобування чи переробку видобутого тоді вже не будуть «сюрпризом». Навпаки громада може сама ініціювати створення у себе нових видобувних бізнесів, із максимальним врахуванням власних потреб і бажань.
Аналітик ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов додає, що інший наслідок дерегуляції — це те, що з літа 2023 року Міндовкілля погоджує лише надання надр для геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки:
Коли треба погодження?
Петро Тєстов
Аналітик ГО “Українська природоохоронна група”
А якщо відразу видобуток, на основі старих даних геологічної розвідки, як у випадку Буші, — то погоджень не треба. Це вже третій великий скандал в цьому році, у січні аналогічно були продані ділянки під видобуток торфу та піску в природно-заповідному фонді на Волині та Рівненщині. Міндовкілля ще й завжди цікавиться думкою обласних адміністрацій, і я думаю в цьому випадку з великою вірогідністю погодження не було б надано і ділянку навіть не виставляли б на аукціон.
Стосовно ситуації, яка виникла у Буші, то народні депутати України 17 квітня написали колективне депутатське звернення на прем’єр-міністра. Його підписали “слуги народу”: мажоритарник з Рівнинщини Олександр Аліксійчук, мажоритарниця з Вінниччини Ірина Борзова, списочники Аліна Загоруйко та Олег Бондаренко. А також предстаниця “Голосу” Соломія Бобровська та членкиня групи “Довіра” Лариса Білозір, яка була обрана від одного з округів Вінниччини.
Насправді результати аукціону тут можна, з огляду на те, що історичні пам’ятки були внесені в держреєстр і вони мають зони охорони.
Громадська ініціатива “Голка” звернулася до Мінкульту і у результаті там віднайшли генплан Державного історико-культурного заповідника “Буша”.
Чи визначені межі заповідника?
Ростислав Карандєєв
в.о. міністра культури
У 2003 році інститут "Укрзахідпроєктреставрація" розробив генплан історико-культурного заповідника в Буші. У цій науково-проектній документації визначені межі заповідника та його зони охорони, зокрема, зони охоронюваного ландшафту. Тому при визначенні території для виробітку надр необхідно було врахувати наявність об'єктів культурної спадщини та вплив на їх збереження планованої господарської діяльності. Згідно наявної інформації територія, відведена під кар'єр, потрапляє в межі зон охорони заповідника.
Очільник Державної служба геології та надр Роман Опімах повідомив, що такої інформації у публічному реєстрі немає:
Чи може громада змінити ситуацію?
Роман Опімах
Голова Державної служби геології та надр України
За законом про Національні геопросторові дані він мав бути створений давно. Ми з Мінкультом спілкуємось понад три роки, щоб нам надавали точки розміщення таких обʼєктів по всій Україні, вони лише створюють Реєстр. Держгеонадра, в будь-якому випадку, напише застереження в спецдозволі про заборону введення якихось робіт, які можуть нанести шкоду. Крім того, до початку видобутку має пройти оцінка впливу на довкілля, процедура якої передбачає громадські слухання, тому громада зможе поспілкуватися з надрокористувачем, висловити свої зауваження, якщо такі залишаться.
Начальник спеціалізованої екологічної прокуратури Вінниччини Максим Куцяк зазначає, що Вінницькою обласною прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 3 ст. 240 КК України – порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин:
“Досудове розслідування доручено здійснювати Слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Досудове розслідування триває, проводиться збір матеріалів.”
Спеціально для “Лівого Берегу“
