Наталія Соколенко
Життєпис
З 2025 року співавторка проєкту громадської ініціативи “Голка” та спілки Музею видатних киян “Києве мій”. Однойменну програму веде разом із засновником Музею Сергієм Костянчуком.
З 2024 року співавторка проєкту “Батьки засновники”, які сформулювали ідею України та обґрунтували її державність. Програму Соколенко веде на “Українському радіо разом із Сергієм Стукановим.
За цей час вдалося:
- випустити десятки програм та разом з істориками дослідити понад десять століть нашої історії починаючи з часів Русі, говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи висували ідею свободи і самостійності України, зокрема, це Петро Могила, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич, Олена Пчілка, Леся Українка, Микола Міхновський, Юліан Бачинський, Михайло Грушевський, Олександр Кониський та инші.
З 2018 до 2020 року була у першому та другому складі Громадської ради доброчесності, яка була створена для проведення судової реформи та очищення судової гілки влади від недоброчесних суддів.
У 2013 році разом з колегами ініціювала створення “Громадського радіо” і зрештою упродовж кількох років була заступницею головного редактора у цьому медіа.
За цей час вдалося:
- cтала заступницею головного редактора “Громадського радіо” і пропрацювала на цій посаді кілька років;
- cтати ведучою радіомарафону “Євромайдан онлайн” та ток-шоу “Громадська хвиля”, “Ранкова хвиля” та “Київ Донбас”.
У 2012 році балотувалася від “Демократичного альянсу”. На виборах 2014 року “Демальянс” об’єднався з Громадянською позицією і балотувався до парламенту. Наталія Соколенко була в першій десятці списку, але політичне об’єднання не вдалося взяти участь у виборах.
З 2012 року веде блог на “Українській правді”.
З 2000 до 2012 року працювала на каналі СТБ у програмі “Вікна-Новини”. Звільнилася через цензуру, пов’язану з Наталією Королевською, з якої політтехнологи конструювали нібито опозиційну до команди тодішнього президента Віктора Януковича кандидатку для парламентських виборах
За цей час вдалося:
- Отримати найпочеснішу нагороду для телевізійників “Телетріумф” у номінації “Репортер” (2009 рік).
У 2010 році учасниця Руху “Стоп цензурі”.
Освіта
-
2000
Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики
-
2021
Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут післядипломної освіти (бакалавр)
Учасниця освітніх програм
-
Майстерність фасилітації. Сучасні підходи до роботи з групою (Тренерки: Тамара Сухенко та Анна Валенса)
01 -
“Розуміємо права людини” спецкурс Української Гельсинської спілки для журналістів
02 -
Українська школа політичних студій (2010)
03