Знакові рішення Київради

Після першого провалу підтримки розірвання договіру оренди з товариством “Рестін” для порятунку видатних діячів української культури, який розташовваний на вул. Жилянській, 96-а, Київрада 30 травня 2025 року вдруге повернулася до розгляду проєкту рішення.  Однак і цього разу не знайшлося необхідної кількості голосів підтримки. 

Музей видатних діячів української культури – це спадщина, яку залишили Франки, Лисенки, Косачі, Старицькі, Тобілевичі. Тут проживав український театральний діяч Панас Саксаганський.

Тут забудовник хоче звести 16-ти поверховий офісно-житловий та готельний комплекс з паркінгом просто впритул до будівель Музею. Будівництво на цій земельній ділянці може призвести до руйнування кількох пам’яток історії. Ділянку отримали в оренду за типовою корупційною схемою часів Черновецького, якого судять за державну зраду, – через суд без прийняття рішення Київрадою. У 2023 році три фракції у Київраді пообіцяли підтримати питання щодо відмови у продовженні договору оренди – УДАР, ЄС та “Слуги народу”. І цих голосів цілком вистачило б, аби рішення набрало потрібну кількість голосів. Однак рішення не знайшло підтримки в Київраді. 

У квітні 2024 року Київрада не підтримала проєкт рішення, яким передбачалось розірвання договіру оренди з товариством “Рестін”. Це рішення допомогло б врятувати Музей видатних діячів української культури, який розташовваний на вул. Жилянській, 96-а. Це спадщина, яку залишили Франки, Лисенки, Косачі, Старицькі, Тобілевичі. Тут проживав український театральний діяч Панас Саксаганський. 

Тут забудовник хоче звести 16-ти поверховий офісно-житловий та готельний комплекс з паркінгом просто впритул до будівель Музею. Будівництво на цій земельній ділянці може призвести до руйнування кількох пам’яток історії. Ділянку отримали в оренду за типовою корупційною схемою часів Черновецького, якого судять за державну зраду, – через суд без прийняття рішення Київрадою. У 2023 році три фракції у Київраді пообіцяли підтримати питання щодо відмови у продовженні договору оренди – УДАР, ЄС та “Слуги народу”. І цих голосів цілком вистачило б, аби рішення набрало потрібну кількість голосів. Однак під час першого розгляду 11 квітня 2024 року рішення не набрало достатньої кількості голосів. В той же день відбулось голосування за повернення до порядку денного розгляду питання. 

У грудні 2025 року Київрада підтримала рішення про усунення з публічного простору столиці 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Зокрема, це рішення дозволило провести демонтаж пам’ятника Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. Підставою для цього також став фаховий висновок Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про належність об’єктів, присвячених російському письменнику, до символіки імперської політики відповідно до закону про деколонізацію. Булгаков увійшов до переліку постатей, яких російська пропаганда використовує для глорифікації імперського минулого. Демонтований монумент передали на особисте зберігання спадкоємиці його автора – скульптора Миколи Рапая – за її відповідним зверненням.

Це рішення стало частиною масштабного комплексу заходів із деколонізації: загалом тоді підтримали усунення з публічного простору міста 15 об’єктів та ідеологічних елементів (зокрема пам’ятників Анні Ахматовій, Михайлу Глінці, Дмитру Мануїльському та коригування радянського маркування на інших пам’ятках).

У 2024 році депутати Київради голосували за те, щоб присвоїти спеціалізованій школі № 89 на Печерську ім’я медика-добровольця, військовослужбовця Інтернаціонального легіону ТрО Збройних Сил України Григорія Цехмістренка. Починаючи з Революції гідності, коли 18 лютого 2014 року його з іншими активістами побили та затримали силовики. З початку повномасштабного російського вторгнення, маючи канадське громадянство, Цехмістренко без вагань приєднався до лав Інтернаціонального легіону ТрО Збройних Сил України. Цехмістренко приїхав з канади в січні 2022 року, розуміючи, що буде повномасштабна війна. Григорій як доброволець-медик рятував життя українських бійців і цивільних на півночі Київщини, згодом біля Енергодара, Лисичанська, Херсона та Бахмута. Його позивний був Грег. Цехмістренко загинув під Бахмутом 2023 року і похований на Київщині.  Питання присвоєння школі ім’я загиблого адвокатувала депутатка Київради Леся Пинзеник (УДАР).

У 2022 році розглядолось рішення про перейменування вулиці Московської на Князів Острозьких. Але під час обговорення цього питання не обійшлося без політичного скандалу. “Європейська солідарність” вирішила, що вулицю варто назвати вулицею Європейського Союзу – абревіатура корелюється з назвою партії. На засіданні профільної комісії заступниця голови – депутатка Дінара Габібуллаєва внесла таку пропозицію. Це відбувалося попри те, що не лише фахівці, а й кияни під час голосування у застосунку “Київ Цифровий” обрали саме таку назву. Через рік Європейська соладарність застосовуючи політичний тиск намагалася вплинути на те, щоб Повітрофлотський проспект став проспектом ЄС. Це була особиста воля Петра Порошенка. Саме тут розташоване зокерма і Міністерство оборони. Доходило до того, що ЄС погрожували не голосувати за бюджет столиці і блокувати роботу. Зрештою проспект отримав назву Повітряних сил.

У 2023 році депутати Київради голосували за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського. 

У 2024 році у Київраді голосували за скасування розробки нового генплану Києва, який розпочали робити за часів мера Леоніда Черновецького. Розробку цього документу розпочали ще 2008 року. Втім, Верховна Рада змінила закон і в 2011 році, такі дії місцевої влади вже суперечили законодавству. Усі генплани стали безстроковими. Відповідно треба було розробляти не новий генплан, а вноситися зміни у старий. Проте упродовж 10 років головування Віталія Кличка розробку нового генплану не заміняли. Лише 2024 року депутати Київради вирішили відмовитися від оборудки часів Леоніда Черновецького та голови КМДА Олександра Попова і розпочати нову розробку внесення змін у генплан.

У 2025 році Київрада підтримала перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.