Гаага для Путіна. Що змінить ратифікація Римського статуту і де була політична воля раніше?
Верховна рада підтримала ратифікацію Римського статуту.
Україна підписала договір ще у 2000 році, але 24 роки із ратифікацією тягнули.А це – одне і зобов’язань держави для вступу до Євросоюзу.
Після початку тимчасової окупації Криму, Донеччини та Луганщини такі організації, як Євромайдан SOS, Amnesty International наголошували, що держава повинна ратифікувати цей документ, бо має з’явитися механізм, як притягнути до відповідальності за злочини проти людяності.
Протести нардепів-“єврооптимістів” у 2016 році не дали результату.
Нардепи-“єврооптимісти” 8 скликання вимагають ратифікувати Римський статут
Після початку повномасштабного вторгнення під час протестів дедалі частіше звучали заклики щодо гаазького трибуналу для Путіна. Саме у Гаазі розташований Міжнародний кримінальний суд.
Якщо будь-яка держава хоче мати доступ до судочинства у цьому суді – треба ратифікувати Римський статут.
Цей Міжнародний кримінальний суд має повноваження переслідувати за геноцид, злочини проти людства та воєнні злочини. Працює він з 2002 року.
У цьому суді не будуть розслідувати дрібні воєнні злочини. Це має вирішуватися на рівні кожної держави окремо. Але, якщо говорити про найбільш серйозні злочини – їх розслідують саме у Міжнародному кримінальному суді видали ордер на арешт Путіна. Якщо він поїде в одну зі 125 країн, які ратифікували Римський статут – його можуть затримати. Близько 30 країн тоді заявили про свій намір заарештувати путіна, якщо він з’явиться на їхній території.
Путін, щоправда, не вигадав нічого кращого, як змусити Міністерство внутрішніх справ РФ оголосити у розшук суддю Міжнародного кримінального суду Томоко Акане. Зрештою Акане очолила Міжнародний кримінальний суд.
Фото: mainichi.jp
Основні підсудні Міжнародного кримінального суду – це правителі країн, головнокомандувачі армій та інші високопосадовці. Саме тому за останні роки Гаага видала ще низку ордерів на високопосадовців рф: на уповноважену з прав дитини Марії Львової-Бєлової, командувача дальньої авіації Сергія Кобилаша, командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова, колишнього міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу Валерія Герасимова.
Міжнародний кримінальний суд складається з 18 судів, що обираються Асамблеєю держав-учасниць строком на 9 років з урахуванням географічного, правового і гендерного балансу. А судові слухання відбуваються у будь-якому місті, не тільки в Гаазі. Все це на розсуд самого Суду.
Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та розглядає справи за зверненням держави-учасниці, інших держав, що визнали його юрисдикцію, Ради Безпеки ООН та прокурора Міжнародного кримінального суду.
Після ратифікації Римського статуту Україна, врешті, може стати повноцінним членом Міжнародного кримінального суду як держава-учасниця.
Також Україна зможе взаємодіяти з іншими державами, що ратифікували статут, через спільну участь в Асамблеї.
Генеральний прокурор України Андрій Костін наголошує, що ратифікація Римського статуту – це не просто необхідна умова для інтеграції України до Європейського Союзу:
Ратифікація у плані правової культури – це також важливий цивілізаційний вибір на користь верховенства права. Список країн, які ратифікували статут, а які ні – доволі показовий (бірюзовим кольором позначені країни, які ратифікували, а тепер до цього списку додається і Україна, а червоним кольором ті, хто відмовився).
Джерело: MapPorn Держави, які ратифікували Римський статут станом на початок 2024 року
Ратифікація має також позитивно вплинути й на зміну чинного законодавства, зокрема норм Кримінального кодексу. Це також можливість встановити для всіх військових злочинців, що розпочали війну проти України, справедливе покарання.
Так, у грудні 2022 року Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що суд здатний ефективно розглядати воєнні злочини, скоєні в Україні та розкритикував пропозицію Євросоюзу створити спеціалізований трибунал за підтримки Організації Об’єднаних Націй для розслідування злочину агресії Росії проти України.
Україна ще 10 років тому взяла на себе всі обов’язки держави-учасниці, визнавши юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Держава двічі подавала заяви від імені Верховної Ради України про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
У першій заяві, яка подана 2014 року, йдеться про визнання юрисдикції щодо можливого вчинення злочинів проти людяності під час Майдану з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
Тіла загиблих учасників Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
У другій заява від 2015 року, мова йде про визнання юрисдикції щодо можливого вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів на всій території України з 20 лютого 2014 року по теперішній час.
З самого початку повномасштабного вторгнення Україна активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, зокрема збирає докази катувань військовополонених і цивільних.
Тепер же до наявних обов’язків, додалися ще й права.
Хоча деякі політичні сили вважають рішення Верховної Ради України щодо ратифікації недоречним, вказуючи на можливі негативні наслідки для українських військових від ратифікації Римського статуту.
Наприклад, фракція Європейська Солідарність зазначає, що підтримує ратифікацію, бо це наші зобов’язання на шляху до євроінтеграції, але разом з тим зазначають, що “ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку росії, її явних та прихованих союзників, які сфабрикують безліч фейкових справ проти українського військового керівництва”.
Насправді на такий можливий розвиток подій ратифікація не впливає, оскільки міжнародний кримінальний суд розслідує міжнародні злочини в рамках певної ситуації й громадянство порушника або приналежність до сторони конфлікту не мають для суду значення.
Після підписання Римського статуту тодішній Президент України Леонід Кучма звернувся із поданням до Конституційного Суду України, щоб вирішити чи відповідає підписаний документ основному закону.
Підстав для неконституційності статуту у поданні Президента було перелічено майже з десяток, проте Конституційний Суд вирішив, що Римський статут не відповідає Конституції, саме з тієї підстави, що “Міжнародний кримінальний суд … доповнює національні органи кримінальної юстиції”, а це не відповідає статті 124 основного закону.
Зміни в цьому напрямку відбулися в 2016 році, коли до Конституції України були внесені зміни в частині правосуддя. Саме тоді нардепи-“єврооптимісти” й розпочали свою адвокаційну кампанію.
Через три роки, коли ці зміни набули чинності, вони відкрили шлях для ратифікації Римського статуту.
Ратифікувати статут можна було після змін Конституції ще з 2019 року. Але це зробили перед Днем незалежності разом з забороною фсб в рясах.
Спеціально для “Лівого Берега“
