Таран Сергій Вікторович

Життєпис

Сергій Таран – депутат Київської міської ради ІХ скликання з 2020 по 2023 рік. У 2020 році був обраний як член партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #8, Печерський район) та став заступником голови комісії з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту. 

Достроково склав депутатські повноваження через перехід на роботу в ОБСЄ. 

Політтехнолог і співзасновник центру соціологічних досліджень “Соціо-вимір” та Інституту масової інформації. Таран став членом президії партії “Європейська солідарність” і балотувався від цієї політичної сили у народні депутати 2019 року. Раніше також намагався потрапити до Верховної Ради як член партії “Пора-ПРП” після Помаранчевої революції.

У 2017 році увійшов до Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України – “Суспільне”.

У V та VI скликаннях Верховної Ради працював помічником народного депутата від “Блоку Юлії Тимошенко” Володимира Полохала. І помічником “батьківщинівця” Таран став не випадково.

Він – син народного депутата Віктора Тарана-Терена, який був у парламенті безперервно з ІІ по VI скликання і представляв до 2002 року Народний рух України, а згодом – “Блок Юлії Тимошенко”. У Сергія Тарана є рідний брат Віктор”Житлоінвестбуд-УКБ” земельна комісія політолог. Віктор Таран був одружений з народною депутаткою від “Європейської солідарності” Вікторією Сюмар, яка потрапила в парламент після Революції Гідності і згодом одружилася з ексрегіоналом Дмитром Христюком

Хронологія подій

У 2023 році достроково склав депутатські повноваження через перехід на роботу в ОБСЄ. 

Таран голосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ” земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Таран голосував проти передачі орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято. 

У 2020 році Тарана обрали від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #8, Печерський район). Він став заступником голови комісії з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту.

Політика обрали членом президії “Європейської солідарності”.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради від “Європейської солідарності” під номером 33. На момент балотування був радником директора товариства “Ораціо”. Директорка цього товариства – Наталія Іздебська – у 2020 році стала депутаткою Ірпінської міськради від “Європейської солідарності”. До речі, на Київщині штабну роботу “Європейської солідарності” курувала Вікторія Сюмар.

У 2017 році увійшов до Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

У 2008 році Тарана депортували з РФ, коли він спробував взяти участь у з’їзді профспілок у Санкт-Петербурзі.

З 2007 по 2012 рік працював помічником народного депутата від “Блоку Юлії Тимошенко” Володимира Полохала. У цей час представником “Батьківщини” у парламенті був його батько.

У 2007 році балотувався у Верховну Раду від партії “Наша Україна”Житлоінвестбуд-УКБ” земельна комісія Народна самооборона” (#307 у виборчому списку, який був завідомо непрохідним). 

У 2006 році балотувався у парламент від партії “Пора-ПРП” і був членом цієї партії (#28 у виборчому списку), але не пройшов. На той час був експертом “Інституту масової інформації”.

У 2005 році, за даними сервісу “YouControl”, став співзасновником центру соціологічних досліджень “Соціо-вимір”. Пішов з посади керівника Інституту масової інформації.

У 2004 році став керівником Інституту масової інформації та очолив неурядову організацію “Міжнародний інститут демократій”. Ця установа досліджує процеси демократизації пострадянських держав.

У 1996 році став співзасновником Інституту масової інформації.

З 1993 по 1996 рік працював у виданнях “УНІАН”, “Розбудова держави” та “Молодь України”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.