Маляревич Олесь Вікторович

Життєпис

Маляревич Олесь — депутат Київської міської ради VII, VІІІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “УДАР” у Київраду (округ #6, Дніпровський район) та став секретарем комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами. Під час перебування у цій комісії був директором товариство “Кіномедія”, основним видом діяльності якої було посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. 

Перейшов до комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин у 2023 році і безуспішно намагався її очолити. Віталій Кличко запропонував призначити Маляревича головою цієї комісії після того, як чинний голова Михайло Терентьєв отримав підозру від Національного антикорупційного бюро України в участі у корупційних земельних схемах. Аналітики Руху ЧЕСНО зауважили, що Маляревич голосував за більшість “туалетних схем”. 

Раніше політик був помічником на громадських засадах народного депутата VІІІ скликання від “Блоку Петра Порошенка” Дмитра Білоцерковця, який у Київраді ІХ скликання декілька років обіймав посаду співголови фракції “УДАР”. Також він працював першим заступником голови Дніпровської районної адміністрації.

Маляревич балотувався на посаду голови Боярської міської ради від партії одіозного урядовця часів Януковича Сергія Тігіпка “Сильна Україна”, але не пройшов. Також він очолював в Києві осередок “Сильної України” в Дніпровському районі.

Після початку повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Позивний Одіссей.

Дружина – Алла Маляревич – рестораторка (ресторан “Спотикач” поблизу Софії Київської).

Хронологія подій

У 2025 році аналітики підрахували, що Маляревич голосував за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Віталій Кличко запропонував призначити Маляревича головою комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин після того, як чинний голова Михайло Терентьєв отримав підозру від Національного антикорупційного бюро України в участі у корупційних земельних схемах. Депутат пояснив, що підтримав ці рішення, як і більшість його колег, бо рішення попередньо пройшли погодження юристів та земельного департаменту. Крім того, депутат сказав, що не прагне посісти посаду “за будь-яку ціну” і йому буде важко поєднувати обов’язки очільника комісії з військовою службою. Зрештою Київрада не призначила Маляревича головою комісії.

Ветеран та громадський активіст Олег Симороз заявив, що Маляревич завдяки зв’язкам з командиром батальйону “Ахіллес” 92 ОШБр, депутатом Київради від “Слуги народу” Юрієм Федеронеком, обійняв посаду заступника батальйону “Ахіллес” з логістики та матеріально-технічного забезпечення, хоча не мав для цієї посади необхідного звання та досвіду. 

Товариство “Кіномедія”, директором якої є дружина Маляревича Алла Маляревич, отримало від Державного агенства з питань кіно 16,53 мільйони гривень на виробництво шпигунської комедії “Таємна служба UA”. Слід зазначити, що Маляревич багато років очолював товариство “Кіномедія” перед тим, як директором стала його дружина. За даними сервісу “YouControl” основним видом діяльності “Кінокомедії” є посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, а виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм — це додатковий вид діяльності.

Депутат голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році Маляревич голосував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Політик проголосував за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Маляревич підтримав рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко. 

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США. 

У 2023 році Маляревич перейшов до комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Політик проголосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти. 

Депутат підтримав перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Голосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2022 році, після початку повномасштабної війни, депутат вступив до лав Збройних Сил України. 

У 2021 році політик пішов з посади директора товариства “Кіномедія” і став першим заступником голови Дніпровської районної державної в місті Києві адміністрації.

Депутат проголосував за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято. 

Маляревич голосував за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році обраний від партії “УДАР” у Київраду (округ #6, Дніпровський район). На момент балотування очолював товариство “Кіномедіа”. Політик став секретарем комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами. 

У 2019 році балотувався у парламент від партії “Європейська солідарність” (округ № 214, Дніпровський район міста Києва). Посів друге місце, поступився представнику партії “Слуга народу” Сергію Швецю. Маляревич набрав дещо більше 22% голосів – це на 10 % менше, ніж Швець.

За рівнем витрат на передвиборчу кампанію Маляревич увійшов в топ-20 політиків.

У 2018 році депутат Київради підтримав створення Музею на Поштовій площі.

У 2016-2017 роках році депутат був на Одеському кінофестивалі, який, як відомо, організовує колишня дружина Сергія Тігіпка Вікторія. 

У 2015 році пройшов у Київраду від  “Блоку Петра Порошенка” та став першим заступником з питань інвестиційної діяльності голови Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

У 2014 році пройшов до Київради від партії “УДАР”.

З 2014 по 2019 рік був помічником на громадських засадах народного депутата VІІІ скликання від “Блоку Петра Порошенка” Дмитра Білоцерковця.

У 2010 році балотувався на посаду голови Боярської міської ради від партії одіозного урядовця часів Януковича Сергія Тігіпка “Сильна Україна”, але не пройшов. Це при тому, що його підтримував російський актор Дмитро Дюжев.

До 2006 року політик заснував “Благодійний фонд Маляревича”, став співвласником товариства “Джуніор” (виробництво дитячого взуття) і директором товариства “Кіномедія” був бізнес-партнером депутата від “Блоку Леоніда Черновецького” – Михайла Яковчука. Однак, за свідченням самого Маляревича, після входження Яковчука до команди Черновецького, він припинив з Яковичуком співпрацю.  

У 2004 році став директором товариства “Кіномедія”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі