Дзвонить мама з Сум і розповідає, як пів дня над хатою літали дрони, а бувають і КАБи, Ланцети, РСЗВ, а потім додає: може ти на малину приїдеш, бо скоро закінчиться? 

У такі моменти мені фізично погано і я прошу маму хоча б під час тривог не їздити на город, де нема де сховатися. Але то вже не переробиш. Тривоги в Сумах нон стоп. Людям треба жити і щось робити, навіть коли довкола усе більше руйнувань, а ворог як маятник то наближається, то віддаляється від рідного міста, де ти будував усе своє життя. 

Тому мене дивують дописи в фейсбук про те, що Ukraine Recovery Conference – це тільки про меморандуми, це тільки про мільйон фотографій в красивих костюмах чи сукнях з відомими людьми, яким “нас не зрозуміти”. 

Про яке відновлення може йти мова, коли дрони і ракети накривають наші громади ледь не щодня як літня злива? Мене теж тригерили усі ці численні конференції з відновлення у попередні роки.

Але на URC я побачила, як це працює на прикладі українських громад. Ми в громадській ініціативі “Голка” один з акцентів на конференції саме робили на громади. Бо допомагали їм готуватися: вчили, як англійською презентувати громади і свої інвестиційні проєкти зрозумілою для іноземців мовою. Для понад 50% опитаних (а ми проаналізували анкети десь 250 представників громад) – це перший досвід участі у подібних закладах, багато хто не був ніколи за кордоном. І робили ми це не за кошти донорів, а тому, що нашим громадам треба допомагати розвивати громади.

Якщо хтось думає, що іноземці прийшли з мішком грошей, щоби одразу почесно вручити їх Сумщині, Херсонщині чи Миколаївщині, бо ми красиві і розумні, то це так не працює. Спробуй заохотити бізнес інвестувати у громади, яку обстрілюють. Але навіть за таких умов у підсумку конференції зазначили, що за ці два дні підписали понад 200 угод на суму понад 13 мільярдів євро.

Війна колись закінчиться і почнеться відновлення. Українці часто не мислять довгостроковими стратегіями, але Європа продумує розвиток на роки вперед через численні меморандуми, бюрократичні процедури, розрахунки і в першу чергу через те, що має більшу за нашу стабільність. 

Ми маємо працювати з вихідними даними. А вони такі: процес відновлення – це домовленості не одного дня, саме відновлення – це десятиліття. Я жила у Гданську, там є території в центрі міста, які досі не відбудовані після Другої світової, у тому числі тому, що поляки намагалися не стерти вщент залишки розгромлених історичних будівель, а відновити їх із збереженням культурної цінності або вписати органічно сучасну архітектуру. 

На Ukraine Recovery Conference я природньо пішла на стенд Сумщини. 

Сумчани приїхали з інвестиційними проєктами – обрали 19-ть з відновлення, з яких – 4 обласні, а решта – для громад. Серед них, наприклад, кілька проєктів для розстріляної Великої Писарівки. Інвестиційні проєкти – це не просто фото руйнувань і потреб, а бізнес-план з потенційними ефектами для інвестора. 

За два дні стенд Сумщини відвідали кілька десятків представників бізнесу, громсектору, політиків. За словами заступника Сумської ОВА Олексія Дрозденка, результат – 23 пропозиції від потенційних партнерів, з якими працюватимуть у найближчі кілька місяців. Це листи, це вивчення потреб обох сторін, перемовини тощо. 

Які були пропозиції від партнерів?
Олексій Дрозденко
Олексій Дрозденко
заступник Сумської ОВА
Ask Question
Підійшла представниця Швеції і розповіла, що її компанія спеціалізується на безлічі напрямків. І ми довго не могли знайти що, нам обом цікаво реалізовувати. Аж тут знаходимо спільне – будівництво і модернізація очисних споруд. У нас вони потрібні в Сумах і Конотопі. І вона показує свій проєкт, ми відкриваємо свій і розуміємо, що вони візуально майже ідентичні. Вона говорить: “Вау, це те, що нам треба”. Підходив також представник з Японії і питав: “Яка у вас найбільш амбітна пропозиція?” Я йому кажу, що у Сумщини немає країни-патрона. І він відповів, що це цікаво і знає, куди передати ідею і може допомогти зробити зустріч.

Сумський стенд на Ukraine Recovery Conference. Фото Сумської ОВА

Крім того, сумчани, які давно живуть за кордоном, також пропонували свою реальну допомогу в реалізації інвестиційних проєктів або нагальних потреб: привезти фури з вікнами чи допомогти залучити італійський банк до відбудови. 

Я особисто знайомила в кулуарах конференції президента Світового Конгресу Українців Павла Ґрода, який займається програмою “Energize Ukraine” і Наталку Фібріг, українську журналістку в Німеччині, яка після повномасштабного вторгнення співзаснувала громадську організацію “Ukraine to Power”. А також Наталію з представниками Сумської ОВА. Це про можливості відновлювати енергетику в Україні громадськими організаціями, бізнесом і діаспорою. Так працює соціальний капітал, який може перерости у проєкти допомоги Україні.

Також Юрій Бова, мер Тростянця – першого міста, яке окупували росіяни і першого міста, яке було звільнено, підписав на URC угоду про побратимство з італійським містом Сільві.  До речі, побратимство в містах розвивається і ми моніторили, хто з обласних центрів має найбільше побратимів

Серед різних напрямків співпраці, найголовніші – оздоровлення дітей, військових після поранень, культурні проєкти, співпраця бізнесу.

Які напрямки співпраці є пріорітетними для Тростянця?
Юрій Бова
Юрій Бова
мер Тростянця
Ask Question
Не всі громади Європи готові товаришувати з містами, які знаходяться на кордоні з Росією. Наприклад, таким регіонам, як Тернопільщина, Львівщина, набагато легше налагодити співпрацю. Тростянець був місяць в окупації, постраждав від руйнувань і тотального грабунку. Тому ми раді кожному партнерству, які були і до повномасштабного вторгнення, і особливо вдячні кожному партнеру, який з'явився під час війни.

Але й Європа готова вкладатися: я поговорила з кількома представниками іноземних кампаній з Німеччини і Скандинавії і вони підтвердили свій інвестиційний інтерес. 

Ми в“Голка” виступили з ініціативою проведення Дня міст-побратимів в Україні. Потрібно запрошувати до нас мерів європейських та американських міст, щоби ті бачили на власні очі, що відбувається в Україні, створювали емоційний зв’язок і набували ідентичність з українськими містами і громадами. 

Підписання угоди про побратимство між Тростянцем і Сільві. Фото з фб Юрія Бови

Очевидно, що нам не відбудувати Україну самотужки. Перша заступниця міністра розвитку громад і територій Олена Шкрум говорила італійцям на конференції, що в Україні зруйновано міст і громад, як 14 міст Венеція і 3 Мілани. Участь громад у міжнародних конференціях, активність мерів, депутатів – це ключ до залучення інвестицій у відновлення.

Тут варто нагадати, що депутати місцевих рад у нас не можуть виїжджати за кордон для адвокації інтересів України, включно з жінками. Це значно зменшує наш потенціал на відновлення. 

Яка має бути співпраця?
Олена Шкрум
Олена Шкрум
перша заступниця міністра розвитку громад і територій
Ask Question
До міжнародних угод партнерств слід додати бізнес, щоби була співпраця не тільки на рівні мерів. А для роботи бізнесу на прикордонних територіях також мають бути особливі пільгові умови, ніж для інвестицій у Львів чи Тернопіль. Бо 70% руйнувань – це прикордоння, територія біля Чорного моря.  

Сподіваюся, що якщо Верховна Рада обере прем’єром жінку – то політика щодо виїзду за кордон депутаток місцевої ради зміниться. Кожен має розуміти, що чим більше у нас можливостей налагодити зв’язки із громадами та урядами інших країн, тим сильніше стає наш дипломатичний фронт і ми отримуємо більше ресурсів.

Спеціально для “Еспресо

Поширюйте у