Урядовий законопроєкт про мобілізацію (10449) потрапить на розгляд у сесійний зал Верховної Ради, ймовірно, наприкінці березня чи у квітні. Законопроєкт дуже чутливий для суспільства, і багато хто з політиків намагається грати на настроях виборців.
Це одна з причин, чому до проєкту після першого читання подано понад 4000 правок. Але профільний комітет Верховної Ради винайшов спосіб, як зробити так, щоб тисячі правок не заблокували розгляд проєкту. 12 березня депутати вже розпочали їх розгляд.
Нагадаємо, перше читання законопроєкт пройшов на початку лютого. Жоден депутат ЄС та «Батьківщина» тоді не голосував «за» урядовий документ. Зараз представники різних політичних сил пояснюють, за яких умов вони будуть готові підтримати законодавчу ініціативу під час фінального голосування.
Проте депутати, які працюють над законопроєктом зараз приходять ло висновку: він не допоможе швидко наростити темпи мобілізації, проте має бути спрямований на те, щоб підвищити відсоток тих, хто стане на облік. Тому якщо говорити про збільшення кількості мобілізованих, цей законопроєкт на цю ціль спрацює максимум на середньострокову перспективу. На цьому наголошують члени комітету.
Що буде з особами з інвалідністю, чи залишать «догляд за тестем і тещею», чи стануть повістки в електронному кабінеті обов’язковими — позиції щодо цих та інших питань громадська ініціатива «Голка» з’ясовувала у представників різних фракцій та депутатських груп.
Дилема: удар по правах чи нацбезпека?
12 березня комітет з питань нацбезпеки розпочав розгляд правок до урядового законопроєкту. Членкиня комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз («Європейська солідарність») наголошує, якщо розгляд правок піде далі у такому ж темпі, то до кінця тижня з ним можуть вже завершити.
Один з членів комітету з питань нацбезпеки на правах анонімності роз’яснює: «Зараз найбільша проблема Міноборони і ТЦК — дві третини громадян, які можуть бути мобілізовані, не стоять на обліку і порахувати їх, де вони перебувають, чи мають право на броню чи відтермінування за відсутності інформації неможливо. Ми не можемо змусити їх прийти в ТЦК, оновити дані і стати на облік. Мова про мільйони людей. Тому цей проєкт про облік у першу чергу, і про те, як мотивувати людей стати на облік. Додаткових опцій, як посилити мобілізацію в цьому законі дуже мало. Деякі речі реально запрацюють в кінці року або на початку наступного року. Тому чекати, що нардепи проголосують і виросте кількість мобілізованих, нема сенсу. По-перше задача така не стоїть, по друге нема механізмів у цій законодавчій ініціативі». І тут варто нагадати, що парламент вже давно проголосував за інший урядовий проєкт (9281), який знизив вікову планку для мобілізації до 25 років. Але з червня місяця минулого року Володимир Зеленський його не підписує.
скріншот з картки законопроєкту 9281
І в цьому вже ухваленому законопроєкті немає нічого про інвалідів, піклувальників чи блокування водійських посвідчень. Відповідно у президента, якщо необхідно залучати додатково громадян для мобілізації, є просто і доступна опція — підписати цей законопроєкт і змінити вікову планку мобілізації.
Чому парламент знову голосує закон про мобілізацію?
Дмитро Разумков
народний депутат, голова МФДО "Розумна політика"
Тут все зрозуміло. Офіс президента, як завжди, хоче аби всі репутаційні ризики пішли на парламент і тому немає майже рік підпису президента. Це стандартна технологія. Наразі парламенту пропонують знову за це голосувати. І Верховна Рада може це зробити, бо законопроєкт, який пропонує уряд, містить більш розширені норми. Але постає питання, на яке мають дати відповідь: а скільки людей зміна цього вікового цензу допоможе залучити?
Стосовно осіб з інвалідністю у новому законопроєкті, то комітет схиляється до того, що всі три групи будуть мати відстрочку. Але тут може бути нюанс: повторне обстеження треба буде пройти тим, хто отримав третю групу інвалідності після 24 лютого 2022 року. Будь-яка група інвалідності дає право і на відстрочку, і на звільнення. Інвалід може служити за власним бажанням (закон це дозволяє), але якщо передумає — може звільниться будь-якої миті і не проходити ВЛК.
Що стосується опції «догляд за родичами», то тут може зникнути можливість відстрочки через «догляд за тещею чи тестем», якщо є інші близькі родичі. Треба визнати, що частина громадян використовують цю можливість як лазівку.
Комітет із перевагою в один голос 12 березня також вирішив, що не буде замороження банківських рахунків, карток та позбавлення водійських прав. Після цього голова комітету закрив засідання.
Щодо питання строків звільнення у запас (демобілізації), чи буде це після 36 місяців, чи буде для цього передбачений якийсь інший, менший строк, поки рішення нема. Досі тривають дискусії.
Нашуміле запровадження електронних повісток також навряд чи буде реалізоване. У законі може залишитися тільки норма про відправку до електронного кабінету повідомлення про надсиланням паперової повістки. Але до жодних правових наслідків таке повідомлення не призводить. За таких умов «ухилянтом» не станеш. Гарантій, що цей електронний кабінет запустять до того часу, як закон вступить в силу, немає. Відповідно згадки про нього поки прибрали із прикінцевих положень.
Ще одна із задач, яку має вирішити цей законопроєкт, це облік військовозобов’язаних за кордоном. У консульських установах є спецісти, які мають вести цей облік, але українці, які виїхали за кордон, не звертаються, аби стати на облік. І тут перед законотворцями постає питання, як мотивувати чоловіків це зробити. Якщо деякі консульські послуги будуть обмежені, то це може вплинути на кількість зареєстрованих. Наразі держава навіть не розуміє, де хто перебуває і в якій країні, а військові мають розуміти, чи можуть вони розраховувати на цих людей.
Як депутати працюють з правками?
Як з’ясувалося на наступний день, до цього урядового проєкту подали сумарно майже 4200 правок. Деякі ЗМІ поширюють інформацію про те, що це рекордна кількість правок. Це не так. Для розуміння майже таку ж кількість правок мав законопроєкт про ринок землі, «антиахметівський» закон — понад 11 000 правок, а «антиколомойський» — мав десь 16 000 правок.
Усі правки розбили на 16 тематичних блоків. Про це повідомляв голова Олександр Завітневич («Слуга народу»).
Якщо комітет доходить згоди у тематичному блоці щодо того, як буде вирішене питання, наприклад, з інвалідами і доглядачами чи щодо інвалідів третьої групи, то далі формується загальний вектор і тут можна не голосувати в комітеті за кожну окрему правку, що заощаджує час. Може бути кілька сотень однакових правок і якщо кожну окремо голосувати, то це затягнулося б на кілька тижнів.
Далі комітет має сформувати таблицю, де буде позначено, які правки враховують повністю, які частково, а які відхиляють. Потім цю таблицю отримає кожна фракція і депутатська група.
У останній день подачі правок 21 лютого очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що у її політичної сили є низка вимог: є новели, які її депутати підтримають, а є такі, з якими точно не погодяться.
Представники «Батьківщини» виступають за негайну демобілізацію строковиків і загальну демобілізацію після 18 місяців служби, проти зменшення призовного віку з 27 до 25 років, хоча, як йшлося вище, парламент за це вже проголосував.
Яка позиція фракції Європейська Солідарнсть?
Ірина Фріз
народна депутатка, членкиня комітету з питань нацбезпеки (Європейська солідарність)
Для нашої фракції важливо, щоб Ставка не була наділена повноваженням приймати рішення про демобілізацію. Це має бути простий і зрозумілий всім механізм. І всі мають розуміти, що 18 місяців служби, коли ми говоримо реально про бойові позиції, це як день за два. Що стосується догляду за родичами, то, наша позиція така: має залишитися все так, як є. Якщо тесть чи теща обрали собі піклувальника військовослужбового — у нього має бути така можливість. Що стосується блокування карток, то ми це вважаємо неприпустимим. Пропозиція позбавляти водійських прав у нас теж викликає питання. З 12 березня комітет розпочав розгляд правок. І від того, які правки врахують, буде залежати позиція нашої фракції
У групи Разумкова є свої застереження і аргументи і десь вони перегукуються з ЄС в частині піклування за тестем чи тещею чи тими, хто вчиться в аспірантурі на контракті.
Яка одна з найбільших проблем?
Дмитро Разумков
народний депутат, голова МФДО "Розумна політика"
Ми не можемо дозволити мобілізувати тільки тих, хто вчиться на контракті. Ми розуміємо, що тут може бути лазівка, але це питання до вишів, а не держави, щоб цих лазівок не було. Але одна з найбільших проблем, яку ми зараз бачимо — це покласти обов’язки доставляти до ТЦК чоловіків на бізнес чи органи місцевої влади. Якщо говорити про бізнес — то такий алгоритм спровокує звільнення і перехід в тінь. Отже економіка недоотримає коштів. Ну, а якщо держава перекладає щось на органи місцевої влади, то треба вниз давати ресурси, щоб виконували такі задачі. А що стосується блокування карткових рахунків, то скільки уже було випадків, коли чоловік два роки служить, а ТЦК не бачить його на обліку? Тому на це все треба зважати. Економіка вже втратила, щонайменше, 27,4 мільярди гривень, бо громадяни почули про блокування рахунків і кинулися знімати кошти.
У групі «Довіра» зазначають, що на органи місцевої влади не можна покладати непритаманні їм функції, зокрема питання, пов’язані з мобілізацією. На цьому акцентує увагу очільник групи, нардеп Олег Кулініч:
Яка позиція депутатської групи "Довіра"?
Олег Кулініч
народний депутат, очільник депутатської групи «Довіра»
Наша позиція щодо термінів демобілізації така: має бути 36 місяців з дати призову для тих людей, які вже служать. Всі інші пропозиції — це популізм, тому що ми розуміємо, що повномасштабна війна триває вже два роки. Термін ротації бригади з «нуля» в тил має бути рік. Ніяких електронних повісток і блокування карткових рахунків. Все, що стосується осіб з інвалідністю та піклувальників має залишитися в тих межах, як це є зараз.
Окрім того, депутати від «Довіри» пропонують запровадити створення центрів підготовки військовозобов’язаних при діючих батальйонах. Такі невеликі центри на 40-50 осіб матимуть необхідну інфраструктуру і кадровий склад інструкторів для проходження якісного навчання до пів року. За ідеєю групи, протягом шести місяців підготовки при батальйонах призвати людину неможливо, вона має своєрідну «бронь». А після — укладає строковий контракт з ЗСУ і отримує підйомні в розмірі річної заробітної плати.
«Це змінить систему мобілізації з примусу на добровільність», — переконаний Олег Кулініч.
Народний депутат Віктор Балога у лютому наголошував на тому, що в країні десятки тисяч людей, які роками отримували блага від країни та у молодому віці років пішли на пенсію:
Про кого саме йде мова?
Віктор Балога
народний депутат (позафракційний)
Маю на увазі військових та правоохоронців, які в 40-45 років йшли на «заслужений відпочинок» та отримували різноманітні пільги, через те, що «тяжко» працювали на державу. І сьогодні, лише невелика частина цих з понад як двісті тисяч людей захищає Батьківщину, а до решти у влади питань немає. Водночас у нас насамперед мобілізують тих, хто все життя був цивільним, тих, кого треба вчити елементарним речам, зокрема, азам поводження зі зброєю. Будівельники, трактористки, вантажники, слюсарі, айтівці, сантехніки та електрики мобілізуються в першу чергу та захищають країну, в той час, як експравоохоронці та військові на пенсії, часто з намальованою інвалідністю, нікого не цікавлять. Чи є проблема їх знайти? Впевнений, що немає – було б бажання та політична воля.
Депутати від «За майбутнє» у першому читанні підтримали дали сім голосів за урядовий законопроєкт.
Якщо затягувати із розглядом правок депутати не стануть — то Верховна Рада може розглянути законопроєкт в кінці березня на початку квітня.
