Артем Шаіпов: Україна має бути місцем втрачених можливостей: коли їх з’явиться стільки, що люди не будуть здатні всі використати.
Українські студенти із західною освітою повертатимуться і йтимуть працювати на державну службу, якщо відчуватимуть можливості впливати на розвиток країни, отримуватимуть гідну зарплату та їх залучатимуть до масштабних проєктів – впевнений Артем Шаіпов, співзасновник Асоціації “Професійний уряд”. Для цього спершу держава має відновити прозорі конкурси на державну службу та чітко говорити про свої кадрові потреби у молодих кадрах.
Артем Шаіпов разом з іншими українськими випускниками університетів світового рівня заснував Асоціацію “Професійний уряд“ (PGA) у 2014 року після Революції Гідності. Вона об’єднує понад 25 українських спільнот випускників провідних університетів світу: Кембриджську, Оксфордську, Гарвардську спільноти, європейські університети тощо, а її представники працювали над розробкою Закону про державну службу, а також сприяли запуску єдиного порталу вакансій державної служби.
Україна має залучати спільноти українських студентів до промоції України і створити мережу “народних амбасадорів”, але для ефективності навчити їх інструментам публічної дипломатії, – переконаний Артем Шаіпов.
Як українські студенти можуть долучатися до допомоги України у західних університетах? Як їх держава може заохочувати повертатися з-за кордону? Як працює російська пропаганда у світових закладах освіти? – на ці та інші питання Артем Шаіпов відповідає у проєкті громадської ініціативи “Голка” – “Мости України”.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Ти народився в Бахмуті, закінчив Кембриджський університет і є магістром права, маєш ступінь MBA і є випускником багатьох управлінських і лідерських програм в кількох країнах світу. З твоїм резюме можеш працювати у будь-якій компанії світу. Напевно тобі пропонували роботу і блискучі кар’єрні перспективи за кордоном. Чому ти в Україні?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Коли я вперше поїхав на навчання за кордон в Кембриджський університет, провів над собою мисленнєвий експеримент, запропонований Віктором Франклом: людина має уявити себе в похилому віці і подивитись на себе теперішню, щоб зрозуміти, що її буде мотивувати, аби життя мало сенс. Для мене ця відповідь полягала в тому, що я маю всі зусилля спрямувати на розвиток суспільства і держави. Тому я повернувся, щоб працювати, інвестувати свій час, талант, свої можливості в Україну.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Після Революції Гідності в Україні ти співзаснував Асоціацію "Професійний уряд". У 2021 році на конференції YES ти озвучував пропозицію Зеленському про те, що випускники світових університетів готові працювати на державу. Тоді він запропонував знайти 10-х кандидатів для роботи на державній службі із зарплатою у 30 тис грн, досить невеликою порівняно з тим, яку люди з такою освітою могли отримувати, наприклад в бізнесі. Чим ця історія закінчилася?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Поштовхом для створення Асоціації після Революції Гідності стало розуміння, що на той момент Україна потребувала потужної ін'єкції людського капіталу в публічний сектор, щоб відновитись після розвалу уряду Азарова і втечі Януковича. Ми розуміли, що якість життя залежить від якості публічного управління, а це своєю чергою від підготовки, мислення і дій службовців. Тоді був період піднесення і багато охочих працювати в публічній службі. Але не було єдиного порталу вакансій публічної служби і тому ми звернулися з відкритим листом до очільника тодішнього уряду Арсенія Яценюка з пропозицією аналізу кадрових потреб, щоб залучити випускників на публічну службу.
Тоді близько ста людей пішло працювати в різні інституції: міністерства, агенції, держпідприємства. Але це не спрацювало так масштабно, як нам хотілося.
У 2019-му ми писали листа Зеленському з розумінням, що це нова людина для системи публічного урядування, яка потребує людей в команду і для розвитку України. Відповіді не отримали. Через два роки на конференції YES у мене була можливість вже особисто поставити йому питання саме про кадрову політику, а не працевлаштування мене чи інших. Врешті президент виступив із конкретною ініціативою. В результаті з 10-х одна людина отримала високу державну посаду: Василь Мирошниченко, інший співзасновник Асоціації “Професійний уряд”, був призначений послом України в Австралії та Новій Зеландії. ККД ініціативи склав 10%. Сподіваюсь, що ще буде нагода покращити таку статистику.
Тоді близько ста людей пішло працювати в різні інституції: міністерства, агенції, держпідприємства. Але це не спрацювало так масштабно, як нам хотілося.
У 2019-му ми писали листа Зеленському з розумінням, що це нова людина для системи публічного урядування, яка потребує людей в команду і для розвитку України. Відповіді не отримали. Через два роки на конференції YES у мене була можливість вже особисто поставити йому питання саме про кадрову політику, а не працевлаштування мене чи інших. Врешті президент виступив із конкретною ініціативою. В результаті з 10-х одна людина отримала високу державну посаду: Василь Мирошниченко, інший співзасновник Асоціації “Професійний уряд”, був призначений послом України в Австралії та Новій Зеландії. ККД ініціативи склав 10%. Сподіваюсь, що ще буде нагода покращити таку статистику.
Фото Артем Шаіпов, співзасновник Асоціації “Професійний уряд” та Українського глобального університету.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Зараз в умовах ще більшого кадрового голоду в Україні, коли за кордон виїхало багато працездатної освіченої молоді і батьки продовжують вивозити дітей, чи прийшла держава до вас з пропозиціями посад?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Асоціація завжди просувала політику відкритих і чесних конкурсів на публічну службу. Це не про конкретних людей. І тут держава мала би запропонувати певну рамку, яка допоможе таких людей залучати.
Після кризи, пов'язаної з ковідом, були скасовані конкурси на публічну службу. Європейська комісія в своїх звітах також відмічає, що Україна має показати, що вона готова прозоро відкривати можливості для залучення на публічну службу людей з відповідними компетенціями, освітою, досвідом.
Але потрібно ще вміти їх втримати. Для цього важливий гідний рівень оплати праці і належне середовище, яке вони так само мали би створювати своїми зусиллями.
Після кризи, пов'язаної з ковідом, були скасовані конкурси на публічну службу. Європейська комісія в своїх звітах також відмічає, що Україна має показати, що вона готова прозоро відкривати можливості для залучення на публічну службу людей з відповідними компетенціями, освітою, досвідом.
Але потрібно ще вміти їх втримати. Для цього важливий гідний рівень оплати праці і належне середовище, яке вони так само мали би створювати своїми зусиллями.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
А як може держава мотивувати і утримувати цих людей?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Людину мотивує те, що вона буде працювати над розвитком своєї країни, проєктами, які мають національний масштаб і допомагають багатьом людям покращити своє життя, а також вони отримають унікальний досвід. Очікувати дуже високу оплату праці не реалістично. За дослідженнями, держава має запропонувати принаймні дві третини від ринкової оплати праці відповідних фахівців для утримання людського капіталу в державній системі.
Натомість з 2014 року ми бачимо, що багато хто пішов працювати на публічну службу, але потім залишив в силу різних причин. Одна з них – несприятлива організаційна культура публічної служби, порівняно з приватним сектором. І з боку Асоціації ми працювали, зокрема, над тим, щоби сприяти покращенню організаційної культури публічної служби.
Натомість з 2014 року ми бачимо, що багато хто пішов працювати на публічну службу, але потім залишив в силу різних причин. Одна з них – несприятлива організаційна культура публічної служби, порівняно з приватним сектором. І з боку Асоціації ми працювали, зокрема, над тим, щоби сприяти покращенню організаційної культури публічної служби.
Фото Артем Шаіпов, співзасновник Асоціації “Професійний уряд” та Українського глобального університету та співзасновниця “Голки” Маргарита Ситник.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Ви у “Професійному уряді” нещодавно провели дослідження на замовлення Національного агентства України з питань державної служби про бажання молоді із закордонною освітою працювати на державній службі. Які результати?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Опитування стосувалося саме стратегії залучення молодих фахівців, студентів і нещодавніх випускників із західною освітою. В результаті побачили, що 65% респондентів розглядають можливість роботи в державному секторі. Майже 80% з тих, хто знаходиться за кордоном, розглядають можливість повернення в Україну, та понад половина з них зауважили, що готові працювати на державній службі за умови гідної зарплати, можливості долучитися до трансформації України і робити реформи. Тобто має бути запропонована дуже чітка адженда реформ і сигнал, що держава до цього рухається.
Наших студентів за кордоном варто навчати публічній дипломатії
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Відкриття Українського глобального університету (УГУ) для навчання українських студентів у провідних університетах світу і допомоги у відбудові після здобуття освіти – це був запит держави чи ваша приватна ініціатива?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Український глобальний університет – це громадська ініціатива, яка стала можливою в результаті об'єднання зусиль українських закладів вищої освіти і громадських організацій (Київською школою економіки, УКУ тощо). Але ми працювали над її схваленням з боку держави, вдалося заручитися підтримкою з боку Офісу Президента, що допомагало потім Українському глобальному університету переконувати колег за кордоном допомагати.
Через повномасштабне вторгнення багато людей виїхали з України. Важливо було створити для них можливості для розвитку з розумінням, що потім вони інвестують свій час в розвиток України. В результаті ми збудували 70 партнерств з університетами по всьому світу і створили понад тисячу різних можливостей для навчання та проведення досліджень в різних університетах. Це дало певний ефект, оскільки люди відчули, що про них дбають. Людина мала підписати меморандум, що усвідомлює, що має повернутися і працювати над розвитком України. Не всі ще закінчили навчаня і повернулися, але це процес.
Через повномасштабне вторгнення багато людей виїхали з України. Важливо було створити для них можливості для розвитку з розумінням, що потім вони інвестують свій час в розвиток України. В результаті ми збудували 70 партнерств з університетами по всьому світу і створили понад тисячу різних можливостей для навчання та проведення досліджень в різних університетах. Це дало певний ефект, оскільки люди відчули, що про них дбають. Людина мала підписати меморандум, що усвідомлює, що має повернутися і працювати над розвитком України. Не всі ще закінчили навчаня і повернулися, але це процес.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Україна зараз дає можливості для самореалізації цієї молоді?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Можливості мають бути створені і не обов'язково прив'язані до конкретної людини. Наприклад, Кембридж – це місце втрачених можливостей. Бо їх там настільки багато, що ти, якщо навіть будеш не спати 24 години, ти все одно всі не використаєш.
Україна має бути в цьому сенсі місцем втрачених можливостей: коли для людей тут будуть створені стільки можливостей, що вони не будуть здатні їх всі використати.
Україна має бути в цьому сенсі місцем втрачених можливостей: коли для людей тут будуть створені стільки можливостей, що вони не будуть здатні їх всі використати.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Що Міністерство національної єдності України і держава в цілому має зробити вже зараз, аби Україна була привабливою для молоді, яка здобуває освіту за кордоном, щоб вона поверталася або допомагала?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Важливо ефективно комунікувати місію міністерства і каскадувати її через програмну діяльність. Перед нашою розмовою я зайшов на сайт Мінєдності і побачив, що розділи “Місія і завдання Міністерства”, “Основні завдання, цілі та напрямки діяльності структурних підрозділів” не наповнені взагалі. Люди знають, що створили це міністерство, але недостатньо комунікації. В чому саме полягає ця політика? Які програми діють з боку держави?
Це могла б бути скоординована робота цього міністерства, МЗС і посольств України з налагодження та зміцнення співпраці зі спільнотами українських студентів в закордонних університетах. Наприклад, студенти та науковці пишуть роботи, можуть досліджувати щось, що буде корисним для України, а держава могла б усіляко сприяти таким дослідженням. Важливо, щоб українці розуміли – те, над чим вони працюють, має сенс для України і Україна це цінує.
Держава могла б сприяти навчанню публічній дипломатії українців, які опинилися за кордоном, та інших людей, які хочуть докластися до просування України. МЗС схвалило Стратегію публічної дипломатії на 2021-2025, в якій студенти розглядаються як “амбасадори України”. Це добре сказано, але сказати замало. Замало послам провести суто ознайомчі зустрічі зі студентами і виголосити кілька промов. Зустрічі і двостороння комунікація має бути регулярно: які у вас ідеї і потреби, в яких ми можемо допомогти, можливо з боку посольства попросити когось з України приїхати. Це вимагає фінансових ресурсів, кропіткої праці великої мережі людей, потребує інвестицій часу і сил, але без цього ми не побачимо значних успіхів.
Це могла б бути скоординована робота цього міністерства, МЗС і посольств України з налагодження та зміцнення співпраці зі спільнотами українських студентів в закордонних університетах. Наприклад, студенти та науковці пишуть роботи, можуть досліджувати щось, що буде корисним для України, а держава могла б усіляко сприяти таким дослідженням. Важливо, щоб українці розуміли – те, над чим вони працюють, має сенс для України і Україна це цінує.
Держава могла б сприяти навчанню публічній дипломатії українців, які опинилися за кордоном, та інших людей, які хочуть докластися до просування України. МЗС схвалило Стратегію публічної дипломатії на 2021-2025, в якій студенти розглядаються як “амбасадори України”. Це добре сказано, але сказати замало. Замало послам провести суто ознайомчі зустрічі зі студентами і виголосити кілька промов. Зустрічі і двостороння комунікація має бути регулярно: які у вас ідеї і потреби, в яких ми можемо допомогти, можливо з боку посольства попросити когось з України приїхати. Це вимагає фінансових ресурсів, кропіткої праці великої мережі людей, потребує інвестицій часу і сил, але без цього ми не побачимо значних успіхів.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Ви з дружиною під час її навчання в Оксфорді минулого року провели багато заходів на підтримку України. Який це мало ефект? Як це можуть організовувати українські студенти за кордоном?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Ми підраховували, що за рік провели 24 заходи – це приблизно по два заходи на місяць. Це велика командна робота української студентської спільноти в Оксфорді. Один із найцінніших проєктів – в каплиці All Souls Chapel, якій десь 600 років, вперше прозвучав український Щедрик, але не тільки українськими голосами. Ми навчили іноземних студентів співати Щедрик українською. Це говорить про те, як залучати іноземців до української культури і певною мірою себе проявити. Також я бачив, як дуже емоційно сприйняли виступи і Олександри Матвійчук, нашої нобелівської лауреатки, про воєнні злочини, роботу з жертвами. Це допомагає у налагодженні міжнаціонального діалогу. Такими заходами ми стаємо більш зрозумілими іншим людям.
“Щедрика” українською співають іноземні хористи з трьох коледжів у All Souls Chapel в Оксфорді
Фото з фейсбук сторінки Юлії Шаіпової.
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Українські спільноти в глобальних університетах діють давно. Якщо спільноти немає, то треба об’єднуватися і створювати. Можна запрошувати іноземців, щоб обговорити актуальні питання, запрошувати на страви української кухні, слухати українську музику. Тобто розвинути певну діяльність навколо цього об'єднання.
Студенти можуть залучатися від культурних проєктів до економічної співпраці. Має бути так зварний юзеркейс – розуміння профайлів людей. І під кожен з них мають бути напрацьовані рішення, як таких людей держава може залучати, щоб вони інвестували частину свого часу, сил, життя в Україну на різних рівнях.
І важливо дякувати людям і визнавати їхній внесок. Це мотивує перевершувати себе, робити ще більше. А також дати можливість українцям номінувати інших для визнання з боку держави заслуг перед Україною.
Студенти можуть залучатися від культурних проєктів до економічної співпраці. Має бути так зварний юзеркейс – розуміння профайлів людей. І під кожен з них мають бути напрацьовані рішення, як таких людей держава може залучати, щоб вони інвестували частину свого часу, сил, життя в Україну на різних рівнях.
І важливо дякувати людям і визнавати їхній внесок. Це мотивує перевершувати себе, робити ще більше. А також дати можливість українцям номінувати інших для визнання з боку держави заслуг перед Україною.
Маргарита Ситник
комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”
Як Росія працює у закордонних університетах зараз? Чи ти бачиш посилення тенденцій з дезінформації? Як можемо їй протидіяти?
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Головнокомандувач армії РФ Валерій Герасимов опублікував доктрину гібридної війни понад десять років тому. Там йдеться, що інформаційні та гуманітарні операції є ключовими, а співвідношення невійськових і військових заходів при веденні війни становить 4:1. Це рідко береться до уваги всерйоз, що відкриває шлях для російської глобальної культурної офензиви, важливими форпостами якої є закордонні університети та інші дослідницькі центри.
При цьому РФ часто спирається на розгалужену мережу центрів, які раніше були центрами совєцьких студій, а тепер переважно називаються центрами вивчення Росії та Євразії. І хоча є також центри вивчення Європи, Україна чомусь в багатьох університетах і дослідницьких інституціях, як-то Chatham House, досі вивчається як під парасолькою Росії та ефемерної Євразії. Ментальні мапи важливі, бо вони формують у людей розуміння приналежностей.
При цьому РФ часто спирається на розгалужену мережу центрів, які раніше були центрами совєцьких студій, а тепер переважно називаються центрами вивчення Росії та Євразії. І хоча є також центри вивчення Європи, Україна чомусь в багатьох університетах і дослідницьких інституціях, як-то Chatham House, досі вивчається як під парасолькою Росії та ефемерної Євразії. Ментальні мапи важливі, бо вони формують у людей розуміння приналежностей.
Скрін зі сторінки Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House
Артем Шаіпов
співзасновник Асоціації "Професійний уряд" та Українського глобального університету
Неодноразово піднімав ці питання на міжнародних майданчиках і писав про ці проблеми для Foreign Policy і Euractiv. Важливо формувати розуміння, що РФ – це не національна держава, а колоніальна імперія, і що її культуру, літературу слід вивчати саме під цим кутом. Це для того, щоб міжнародна спільнота розуміла Росію і її спадок такими, якими вони є насправді, якими їх бачать жертви імперії, а не як РФ хоче їх показати через брехню й масову дезінформацію, яку вона часто маскує під академічну свободу і свободу слова. На жаль, академічна спільнота дуже консервативна і часто опирається змінам.
Окрім протидії культурній офензиві й дезінформації РФ, нам слід презентувати Україну і її культуру. Багато для цього вже робиться. Важливо створювати і розвивати центри вивчення України, щоб за кордоном все більше дізнавались про нас і ми могли краще порозумітися. Радію, коли бачу, що в Кембриджі вивчають українську, пишуть дисертації з української літератури, а за вечерею в Оксфорді професори цитують Забужко, Жадана та інших. Нам слід навчитися масштабувати добрі практики і системно їх підтримувати, щоб не тільки протидіяти дезінформації, а й щедро сіяти знання про Україну в світі.
Окрім протидії культурній офензиві й дезінформації РФ, нам слід презентувати Україну і її культуру. Багато для цього вже робиться. Важливо створювати і розвивати центри вивчення України, щоб за кордоном все більше дізнавались про нас і ми могли краще порозумітися. Радію, коли бачу, що в Кембриджі вивчають українську, пишуть дисертації з української літератури, а за вечерею в Оксфорді професори цитують Забужко, Жадана та інших. Нам слід навчитися масштабувати добрі практики і системно їх підтримувати, щоб не тільки протидіяти дезінформації, а й щедро сіяти знання про Україну в світі.
Спеціально для “Дзеркала тижня“
“Мости України” – проєкт, покликаний збудувати мости між українцями, які залишаються в україні і тими громадянами нашої держави, які з різних причин виїхали і можуть допомогти державі під час війни і у повоєнній відбудові.
Мільйони українців за кордоном можуть зробити значно більше, ніж один посол, і бути амбасадорами інтересів України: адвокатувати потреби нашої держави на місцевому та національному рівнях у тих країнах, де вони зараз перебувають, промувати українську культуру та мову в світі, а також протидіяти ворожій дезінформації в інформаційному полі.
